Справа № 755/3973/17
"25" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретаря Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь збитки в розмірі 1356600,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що в провадженні ВДВС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві знаходилося виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-136 виданого 15.06.2010 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 1924024,57 грн.
В рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві ОСОБА_4 18.01.2011 року була винесена постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт передачі нереалізованого майна стягувачу, а саме двох автобусів марки KING LONG BASES, з номерами шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2, які належали на праві власності ОСОБА_1
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.02.2012 року дії державного виконавця ВДВС Святошинського управління юстиції в м. Києві ОСОБА_4 щодо передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18.01.2011 року визнані неправомірними та скасовано постанову державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 18.01.2011 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
На підставі незаконної постанови державного виконавця та акту прийому передачі транспортних засобів стягувач в даному виконавчому провадженні ОСОБА_2 в лютому 2011 року зареєстрував вищезазначені автобуси в органах ДАІ на своє ім'я та в подальшому в квітні 2011 року передав дані транспортні засоби до статутного фонду ТОВ ФК «Хайгер Лізінг», де він є одним із засновників, після чого дані автобуси були зареєстровані на ТОВ ФК «Хайгер Лізінг».
У зв'язку з реєстрацією транспортних засобів за ТОВ «ФК Хайгер Лізінг» позивач був вимушений звертатися до суду з новим позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 червня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «ФК Хайгер Лізінг» задоволено та зобов'язано відповідача повернути автобуси марки KING LONG BASES з номерами шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2 їх власнику - ОСОБА_1
Проте в добровільному порядку відповідач рішення суду не виконав, в зв'язку з чим було відкрите виконавче провадження, але на протязі тривалого часу автобуси знайдені не були, рішення суду не виконане. Лише в лютому 2017 року дані автобуси були знайдені та повернуті його власнику - ОСОБА_1
Отже автобуси марки KING LONG BASES з номерами шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2 незаконно перебували у ОСОБА_2 у період з 18.01.2011 року по 22.02.2017 року.
За цей час ринкова вартість цих автобусів значно зменшилася.
Так на момент передачі транспортних засобів ОСОБА_2 18.01.2011 року ринкова вартість автобусів складала 991000 грн. кожен.
На момент повернення позивачу даних автобусів 22.02.2017 року ринкова вартість двох автобусів складала 625400 грн., тобто вартість одного автобусу становить 312700 грн.
Отже шкода, яка завдана позивачу за час незаконного перебуванням вказаних автобусів у відповідача у період з 18.01.2011 року по 22.02.2017 року у зв'язку зі зменшенням ринкової вартості складає 1 356 600 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника, у заяві вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зміст наведеної норми та викладені вище обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 25.06.2013 року, серед іншого, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Хайгер Лізинг» повернути ОСОБА_1 пасажирські автобуси марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA, 2008 року, номер шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 7-12).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.06.2013 року встановлено, що ОСОБА_2, як стягувачу у виконавчому провадженні, були передані чотири автобуси марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA, 2008 року, включаючи два спірних, державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві 18 січня 2011 р. в рамках виконавчого провадження під час виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 Транспортні засоби були передані за актом прийому-передачі на підставі винесеної державним виконавцем постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18.01.2011 р.
На підставі цих документів виконавчого провадження УДАІ ГУМВС України м. Києва поставило дані автобуси на облік та зареєстрували їх за ОСОБА_2
Проте ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.02.2012 р. дії державного виконавця визнані незаконними, постанова державного виконавця про передачу ОСОБА_2 автобусів в рахунок погашення заборгованості скасована, крім того зобов'язано державного виконавця провести повторну оцінку транспортних засобів, дії державного виконавця ВДВС щодо проведення оцінки транспортних засобів незаконними, а висновок оцінки таким, що не відповідає вимогам, дії державного виконавця щодо неповідомлення боржника про винесення постанов під час виконання рішення суду, а саме постанови про відкриття провадження, про поновлення виконавчого провадження, про призначення експерта, про передачу майна стягувачу неправомірними.
В подальшому ОСОБА_2 відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ ФК «Хайгер Лізінг» від 23.06.2011 р. передав до статутного капіталу данного товариства в якості статутного внеску транспортні засоби серед яких є і два спірні транспортні засоби автобуси пасажирські марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 здійснив відчуження спірних автобусів ТОВ «Фінансова компанія «Хайгер Лізинг».
12.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40713939 на підставі виконавчого листа № 2/759/2162/13 виданого 11.11.2013 р. Святошинським районним судом . Києва, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Хайгер Лізинг» зобов'язано повернути ОСОБА_1І, пасажирські автобуси марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 17).
Відповідно до акту передачі майна від 22.02.2017 р., в ході здійснення виконавчих дій в межах ВП №40713939 державним виконавцем було вилучено та передано ОСОБА_1 транспортні засоби пасажирські автобуси марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, ДНЗ НОМЕР_3 та марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, ДНЗ НОМЕР_4 (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, позивачем не надано доказів ринкової вартості пасажирських автобусів марки KING LONG BUSES KL Q6891 GA 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, НОМЕР_2 на дату коли ТОВ «Фінансова компанія «Хайгер Лізинг» дізналось або могло дізнатися про володіння спірним майном без достатньої правової підстави та на дату повернення спірного майна його власнику.
В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Таким чином, з викладеного убачається, що станом на 18.01.2011 року, тобто на момент передачі державним виконавцем Кашубі В.В., як стягувачу у виконавчому провадженні, спірних транспортних засобів в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 та на час передачі ОСОБА_2 23.06.2011 року вказаних автомобілів до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Хайгер Лізинг» ОСОБА_2 не було відомо про незаконність дій державного виконавця при виконанні рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу, що було встановлено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.02.2012 року, тому ОСОБА_2 у зазначений період був добросовісним набувачем спірного майна, оскільки йому не було відомо про володіння спірними транспортними засобами без достатніх правових підстав.
Разом з тим, боржником у межах ВП № 40713939 відкритого на підставі виконавчого листа № 2/759/2162/13 виданого 11.11.2013 р. на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.06.2013 року є не ОСОБА_2, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Хайгер Лізинг», яке зобов'язане повернути транспортні засоби ОСОБА_1
У разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК).
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Частиною першою статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Представником позивача не заявлялось клопотання про заміну неналежного відповідача.
На підставі вимог ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, суд, за відсутності умов, передбачених вказаною нормою, не вправі проводити заміну неналежного відповідача на належного.
Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
За викладених обставин суд вважає, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, тому позов задоволенню не підлягає.
В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 1166, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 33, 60, 84, 88, 169, 208, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя