Справа № 755/427/17
"12" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Гончарука В.П.
за участі секретаря Краснової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про зняття арешту з квартири , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Дніпровського районного управлінні м. Києва в якому просить зняти арешт з квартири № АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності.
Позивач мотивує вимоги тим, що при зверненні до нотаріуса було встановлено про наявність арешту накладеного на 1/3 частину квартири № АДРЕСА_1 відповідно до постанови виконавчої служби б/н від 02.12.2003 року.
Згідно листа - відповіді начальника відділу Дніпровського районного ВДВС м. Києва Хорішко О.О. згідно даних ЄДРВП виконавчі документи стосовно ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, у зв'язку з чим вирішити питання про зняття арешту не вбачається можливим.
Позивач в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ВДВС Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився. Надавав до суду заяви щодо необізнаності про предмет спору.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/3 частина квартири № АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
17.09.2016 року державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, після смерті його матері ОСОБА_4
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на 1/3 частину квартири підлягає державній реєстрації. Однак здійснити своє право на майно позивачу не вбачається можливим, оскільки постановою виконавчої служби б/н від 02.12.2003 року накладено арешт на
1/3 частину квартири № АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2003 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ,,Голден Телеком" 725,03 грн. та державне мито в сумі 51 грн.
В подальшому суму заборгованості позивачем ОСОБА_1 було сплачено.
Згідно листа - відповіді від 03.05.2017 року та 11.04.2017 року виконуючого обов'язки начальника відділу Дніпровського районного ВДВС м. Києва Бут Д.В. відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі документи стосовно ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають. Документообіг відділу за перебігом терміну зберігання відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби - знищено.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «По виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 с. 50 Закону України «По виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
За приписами ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.3 ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно ст. 60 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно до положень ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.
Частина 1 статті 321 ЦК України наголошує на тому, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно положень ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Порядок зняття арешту визначений статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.
Згідно із ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Враховуючи наявність накладеного арешту на 1/3 частину квартири, неможливість скасування даного арешту в позасудовому порядку та відсутність на виконанні у Дніпровському районному ВДВС м. Києва виконавчих документів стосовно позивача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність захисту права позивача шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову частково.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 16, ЦК України, ст.ст. 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції м. Києва про зняття арешту з квартири - задовольнити частково.
Скасувати арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, що накладений постановою виконавчої служби б/н від 02.12.2003 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.