Справа № 755/6117/17
Ухвала
"23" травня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Київської місцевої прокуратури № 4, -
встановив:
24 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даною скаргою на бездіяльність посадових осіб Київської місцевої прокуратури № 4, в якій ставить питання про внесення до ЄРДР даних відносно прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 про скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382-2 КК України, та розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримує скаргу та показав, що прокурор ОСОБА_4 винний в тому, що як визначений реєстратор - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 не виконав ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 01.03.2017 року у справі № 755/2966/16 і тому його дії повинні кваліфікуватись по ст. 382-2 КК України.
В той же час із Київської місцевої прокуратури № 4 до суду надано копію рапорту, згідно якого вищевказана ухвала поступила на виконання прокурору ОСОБА_6 , а прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що його прізвище у витягу із ЄРДР значиться тільки як підпис реєстратора, що видав копію даного витягу. У задоволенні скарги просить відмовити.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши позиції сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Із матеріалів скарги убачається, що 19 квітня 2017 року ОСОБА_3 по пошті, рекомендованим листом направив керівнику Київської місцевої прокуратури № 4 заяву про злочин, вчинений на його думку, прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_4 .
На момент подачі скарги до суду відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 не внесені, досудове розслідування не розпочате.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України та пунктом 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України №700 від 14 серпня 2012 р., зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяви або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Чинним кримінальним законом України передбачені діяння, що вважаються злочинами, ознаки їх об'єктивної і суб'єктивної сторони та в чому вони полягають, кваліфікуючі ознаки злочинного діяння та інше. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За такими заявами чи повідомленнями повинні прийматись передбачені законом процесуальні рішення, в тому числі і винесення постанов. У разі відсутності в заяві чи повідомленні даних, які б свідчили про ознаки злочину, за результатами їх розгляду прийняття процесуальних рішень не є обов'язковим. Рішення по заяві чи повідомленні про злочин у виді листа кримінально-процесуальним законом не передбачено.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої, до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Відповідно до ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 р. за № 2095/22407 (далі - Інструкція № 1050), де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, підставою для внесення відомостей до ЄРДР є заява, яка містить короткий виклад обставин, які на погляд заявника вказують на вчинення кримінального правопорушення та можливість, відповідно, надати цим обставинам попередню правову кваліфікацію із зазначенням статей закону України про кримінальну відповідальність.
В даному випадку прийняття та реєстрація заяви і внесення відомостей до ЄРДР не є тотожними.
При таких обставинах, відповідальність прокурора ОСОБА_4 щодо невиконання ухвали суду виключається, так як така покладена на іншу особу.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 щодо вчинення прокурором ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382-2 КК України не містить в собі обставин, які б відповідали вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб Київської місцевої прокуратури № 4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 382-2 КК України, відносно прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Проголошення повного тексту ухвали призначити на 14:00 годину 26 травня 2017 року.
Слідчий суддя