Справа № 755/3666/17
"20" березня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частини п'ятої ст.119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000,00 грн.).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.).
За змістом положень ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно його долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
Виходячи з предмету спору, позивачем заявлено вимоги майнового характеру про відшкодування майнової шкоди, що зумовлює сплату судового збору в розмірі визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із ціни позову, яка визначена позивачем в розмірі 68750,95 грн., що зумовлює вирішення питання про надання позивачу строку для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору.
Звертаю увагу, що пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУ ДКСУ в м. Києва, отримувач УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.
Відповідно до частини першої та третьої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до положення статті 82 ЦПК суд може за наявності певних підстав своєю ухвалою лише відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі і не має права зменшити або звільнити від сплати судового збору, оскільки таке право суду надано тільки щодо судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, які визначені частиною третьою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з прохальної частини позовної заяви, позивач просить відстрочити сплату судового збору (без належного обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору), при цьому до позовної заяви не долучено докази, які мали підтвердити дійсний майновий стан позивача (розмір заробітної плати за основним місцем роботи, довідку про відсутність доходів за останні шість місяців, інше), що унеможливлює вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, при подані позовної заяви до суду позивачем не сплачено судовий збір у розмірах визначених чинним законодавством, як і не надано доказів, які мали підтвердити наявність у позивача пільг для звільнення від сплати судового збору, перелік яких визначений у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
Відповідно до вимог пункту 6 ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Разом з тим, позивачем пред'явлено окремо вимоги до відповідача - ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про виплату страхового відшивання, однак до позову не долучено докази, які мали підтвердити попереднє звернення позивача до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, рішення страховика про виплату страхового відшкодування та/або відмову у виплаті страхового відшкодування, що є предметом доказування в межах даного спору.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк для виправлення вказаних недоліків до 03 квітня 2017 року, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.