Справа № 522/2477/16-ц
Провадження № 2/522/1041/17
01 червня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в особі їх органу опіки та піклування, про розірвання шлюбу та визначення порядку спілкування з дитиною,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в особі її органу опіки та піклування, про розірвання шлюбу та визначення порядку спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином : 1) у робочі дні (з понеділка по п'ятницю включно) з 19 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв., за місцем проживання батька чи матері дитини або в місцях громадського відпочинку, з можливістю спільного відвідування батьком та дитиною бабусі та дідуся по батьковій лінії, без присутності матері дитини; 2) у вихідні дні (субота та неділя) та святкові і неробочі дні протягом не менш як 5-ть годин кожен день за місцем проживання батька чи матері дитини або в місцях громадського відпочинку, з можливістю спільного відвідування батьком та дитиною бабусі та дідуся по батьковій лінії, без присутності матері дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що, по-перше, з кінця 2014 року його сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до того, що в березні 2015 року вони припинили шлюбні відносини, а подальше нормальне підтримання сімейних відносин між ними вже неможливе; і, по-друге, відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з їх малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що порушує не лише його батьківські права, а й права їх дитини на спілкування з батьком, що в свою чергу безпосередньо шкодить її психічному та фізичному здоров'ю.
Позивач та його представник - адвокат ОСОБА_4 просили розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позов, про що подали адресовану суду свою спільну письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.
Надіслана судом судова повістка відповідачу ОСОБА_2, на останню відому судові адресу її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в черговий раз була повернута судові з поміткою пошти про те, що відповідач не з'являється на пошту для отримання судової повістки за залишеним для неї повідомленням пошти, що, на думку суду, свідчить про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та обов'язками й ухиляється від явки до суду, чим створює штучну тяганину у справі.
Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі її органу опіки та піклування - ОСОБА_5 просила розглянути справу без участі представника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі її органу опіки та піклування, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, в тексті якої вказала, що проти задоволення позову позивача в частині визначення порядку спілкування з дитиною не заперечує та просить в цій частині ухвалити рішення, враховуючи висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-11/584 від 28.04.2017 р.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 07 червня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 651; у сторін це перший шлюб; від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В позовній заяві позивач вказує, що з кінця 2014 року його сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, між ними постійно виникали суперечки, свідком яких була їх дитина, що негативно впливало на психічний стан дитини, та все це в кінцевому результаті призвело до того, що в березні 2015 року вони припинили шлюбно-сімейні відносини і сумісне проживання, а також, що подальше нормальне підтримання сімейних відносин між ними вже неможливе.
В адресованій суду письмовій заяві від 01.06.2017 року позивач вказує, що заперечує проти надання йому судом будь-яких строків для примирення з відповідачем.
З огляду на наведене та враховуючи положення ч. 1 ст. 24 СК України, згідно з якою шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд доходить висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження їх шлюбу суперечило б їх інтересам позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя сторони у даній справі не заявляли.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Як слідує з адресованої суду письмової заяви позивача від 01.06.2017 р., сторони досягли згоди стосовно того, їх малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишатиметься проживати з матір'ю - відповідачем ОСОБА_2
Проте відповідач чинить перешкоди позивачу в спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дітей.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
За приписами ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з його малолітньою донькою ОСОБА_3 перешкоджало б її вихованню та/або її нормальному розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дітей.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Частиною першою статті 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини.
Частиною першою статті третьої Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України - 27 вересня 1991 року) визначено, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 згаданої Конвенції, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятків випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Згідно із ст. 18 цієї Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За результатами розгляду питання про визначення способів участі гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, органом опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було складено висновок від 28.04.2017 р. № 01-11/584, яким гр. ОСОБА_2 зобов'язано не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та водночас визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною щопонеділка та щочетверга з 18:00 год. до 20:00 год. та щонеділі з 11:00 год. до 13:00 год., без присутності матері, а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків.
Суд погоджується з вищевказаним визначеним органом опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради способом спілкування позивача з його малолітньою донькою ОСОБА_3.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1102,40 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «Василенко») ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 07 червня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 651, - розірвати.
Встановити спосіб спілкування ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України у місті Донецьку 30.07.2002 р., ІПН : НОМЕР_2, що проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_7) у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною щопонеділка та щочетверга з 18:00 год. до 20:00 год. та щонеділі з 11:00 год. до 13:00 год., без присутності матері ОСОБА_2, а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків цієї дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_3, виданий Приморським РВ м. Одеси 31.07.2015 р., що зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_8) на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.А. Ільченко