нп 2/490/3452/2017 Справа № 490/10269/16-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 квітня 2017 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.
при секретарі - Кваші С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач звернувся до суду до відповідача із позовом про стягнення заборгованості за договором позики в загальній сумі 157 000 грн.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
18.05.2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі договір позики, відповідно до якого відповідач отримала від позивача 157 000 грн. та зобов'язалась повернути їх в строк до 01.08.2016 року.
Дотепер, відповідач свої зобов'язання не виконала, сума боргу становить 157000 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 611, 615, 1046-1049, ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договором, у зв'язку з чим з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за договором в загальній сумі 157 000 грн. 00 коп.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 570 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за позиковим зобов'язанням в розмірі 157 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 570 грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.