490/2681/17
нп 1-кп/490/555/2017
06 червня 2017 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження № 42017150410000009, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , 2001 року народження, сина ОСОБА_5 , 2009 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , призваного на військову службу за мобілізацією 30.09.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді механіка взводу забезпечення 3 аеромобільно - десантного батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ;
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
02 серпня 2016 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 діючи умисно, будучи військовослужбовцем за мобілізацією, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, не з'явився вчасно на службу без поважних причин у військову частину -польова пошта НОМЕР_1 та перебував за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
26 вересня 2016 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 добровільно з'явився до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня приступив до виконання службових обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у не з'явленні вчасно без поважних причин на службу, за вище викладених обставин, і дав показання про те, що у зазначений в обвинуваченні період він дійсно був відсутній у військовій частині та перебував за місцем свого проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки захворіла його мати, на утриманні якої знаходиться син інвалід 1 групи, та 2 неповнолітніх дітей обвинуваченого. У вчиненому щиро кається.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вказані обвинуваченим тяжкі сімейні обставини хоча й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, але не усувають кримінальну відповідальність за ці злочини, оскільки не позбавляли обвинуваченого фактичної можливості виконувати свої службові обов'язки. При цьому обвинувачений мав право у встановленому законом порядку звернутись із заявами про надання відпусток за сімейними обставинами, однак цим своїм правом не скористався.
За таких обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проходження військової служби позитивно, має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує з'явлення зі зізнанням, щире каяття обвинуваченого, збіг важких сімейних обставин.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, підготовленої інспектором Центрального районного сектору Миколаївського міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ОСОБА_7 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький, виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Одночасно, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, що у сукупності з даними про особу обвинуваченого - істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1