490/2889/17
нп 1-кп/490/591/2017
02 червня 2017 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва справу за обвинувальним актом, складеним за результатами досудового розслідування кримінального провадження№ 12017150020000852, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, росіянина, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
З участю сторін кримінального провадження: сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; потерпіла ОСОБА_5 , сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
16.02.2017 року близько 10:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи біля боксу № 60, розташованого на території причалу «Нептун» в м Миколаєві, реалізуючи злоочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, через вікно проник до вказаного боксу за допомогою інструменту, який приніс з собою, розібрав дюралюмінієвий двохмісний човен «Малютка-2», вагою 36 кілограмів, належний ОСОБА_6 , який знаходився у боксі, та виніс його за межі боксу, таким чином ОСОБА_7 з місця вчинення правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 792 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, винним себе визнав повністю та повідомив, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставини, він вчинив крадіжку човна «Малютка-2» попередньо розібравши його, шляхом проникнення до боксу, де він зберігався. У розібраному стані він відніс елементи човна та здав їх на метал. У вчиненому щиро кається.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину за викладених вище обставин. Наведені вище дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення крадіжки, поєднане з проникненням до іншого приміщення. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, не має певного місця проживання, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, підготовленої інспектором Центрального районного сектору Миколаївського міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ОСОБА_8 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства.
Зурахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, яке суд вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину. Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання . Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Цивільний позов по справі не заявлений. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367-368, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1