КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3637/16-ц
Провадження № 2/488/412/17 р.
Іменем України
(заочне)
03.05.2017 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: судді Лазаревої Г. М.,
при секретарі Бондар Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення частки,
Позивач звернувся до суду, посилаючись на наступні обставини.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 жовтня 2011 року ОСОБА_3 став власником частини земельної ділянки площею 1000 м2, кадастровий № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Власником іншої частини домоволодіння, який знаходиться адресою: АДРЕСА_1 є відповідач по справі ОСОБА_4.
Оскільки позивач не має можливості укласти договір про поділ в натурі земельної ділянки як об'єкта права спільної часткової власності, оскільки відповідач (рідна сестра позивача) декілька років тому перестала жити з позивачем та її теперішнє місцезнаходження невідоме, то позовні вимоги заявлено про виділення частини земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Представник позивача надала заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, доказів про поважність причин неявки суду не надав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Норми ст.ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак, в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч.1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно за договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.
У відповідності до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Такі висновки ґрунтуються на положенні ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 07.10.2011 р. ОСОБА_3 в інтересах якого діє мати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є набувачами земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1., прийняли земельну ділянку у власність у рівних частках. Площа спірної земельної ділянки 1000 кв. м.
Крім того право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірне майно - земельну ділянку підтверджено копією витягу державного реєстру правочинів.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Виділити ОСОБА_3 у власність частку земельної ділянки площею 500 кв.м., позначену на плані під № 1, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).
Припинити право спільної часткової власності на вказане майно ОСОБА_4.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: Г.М. Лазарева