Справа № 473/1763/17
"06" червня 2017 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Лузан Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стаття 119 ЦПК України передбачає перелік вимог, яким повинна відповідати позовна заява.
Так, відповідно до вимог Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений до суду одним із подружжя за умови, якщо подружжя має неповнолітніх дітей або один з подружжя не бажає розірвати шлюб. Подружжя, яке не має дітей, згідно з вимогами ст.106 СК України, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Проте, в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 119 ЦПК України, в обґрунтування позовних вимог, позивач не посилається на жодну з вище перелічених підстав, що дають їй право на звернення з даним позовом саме до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 ЦПК України, постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ч.1 ст.121, 209, 210 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали строк - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Лузан