Справа № 467/332/17
2/467/168/17
(заочне)
01.06.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Догарєвої І.О.
при секретарі Фесенко К.В.
за участі: позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 01 липня 1986 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 44.
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи, що протягом останнього часу сумісного життя між ними постійно виникали сварки, з причин різних поглядів на сімейне життя та ведення спільного господарства. З 1998 року сторони проживають окремо та не ведуть спільне господарство. Неповнолітніх дітей не мають. Шлюб розпався і носить формальний характер. Відповідач добровільно розірвати шлюб не бажає, тому позивач змушений за розірванням шлюбу звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явилась, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, а тому, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, суд у відповідності до вимог ст. ст.169, 224 ЦПК України вважає за можливе слухати справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , що беруть участь у справі.
Як встановлено судом, сторони з 28 червня 1986 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2017 року, актовий запис № 44 (а.с. 4). Діти, що народилися в шлюбі повнолітні. Шлюбні відносини та ведення спільного господарства припинено.З 1998 року сторони проживають окремо, шлюб носить формальний характер.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Вжиті судом заходи для примирення подружжя та збереження шлюбу результату не мали.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивача на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сімї неможливо, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного, сімя розпалась і існує формально, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім»ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред»явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред»явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Отже, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати, згідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 109, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 01 липня 1986 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 44 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.О. Догарєва