іменем України
(заочне)
"01" червня 2017 р. 145/385/17
2/145/397/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Мазурчака А. Г.
при секретарі Мигдальській Н.М.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника органу опіки і піклування Олексюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення бітьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, орган опіки і піклування Тиврівська РДА,
встановив :
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 01 листопада 2003 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_5.
15 березня 2012 року шлюб між нею та ОСОБА_3 був розірваний.
Діти проживають з нею і перебувають на її утриманні. ОСОБА_3 з моменту розірвання їх шлюбу не займається вихованням дітей, не цікавиться здоров'ям, розвитком своїх доньок, не приймає участі в їх матеріальному забезпеченні.
В навчальні заклади, де навчались та навчаються їх діти відповідач ні разу не навідувався.
Відповідач за весь період навчання дітей в даних навчальних закладах, не цікавився їх навчанням, не був присутній на батьківських зборах та інших заходах, що проводяться за участю батьків. Вона постійно відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням дітей, матеріально забезпечує їх.
ОСОБА_3 взагалі не займається вихованням та утриманням своїх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тобто ухиляється від виконання своїх обов'язків, щодо їх виховання. Тому відповідно до ст. 164 СК України є всі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно його дітей.
Відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, однак даного обов'язку він не виконує, коштів на утримання дітей добровільно не надає, тому вона вимушена просити суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання дітей.
Вона довгий період часу працювала, на сьогоднішній день тимчасово не працює, так як здійснює догляд за дітьми і веде домашнє господарство. Їй одній важко належним чином забезпечувати дітей самим необхідним та забезпечувати свою власну життєдіяльність.
Хоча на даний час відповідач не має постійного місця роботи і стабільного доходу він може допомагати їй в утриманні їх дітей. Так як доходи відповідача мінливі та нерегулярні він вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі.
Просить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополь позбавити батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти, в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень щомісячно, на двох дітей, а саме: на утримання доньок, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, до їх повноліття, починаючи з дня подачі даної заяви.
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць просить звернути до негайного виконання.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити з підстав, наведених у ньому, пояснила, що більше 5 років відповідач не цікавиться дітьми, лише в 2013 році подзвонив на день народження ОСОБА_5 і на день народження ОСОБА_4, ніякої допомоги не надає і до них не приїжджає, де він живе їй невідомо.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'являється, хоч про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, що стверджується оголошенням в пресі.
Представник органу опіки і піклування Тиврівької РДА Олексюк О.В. вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивачку, представника органу опіки і піклування, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.11 ЗУ « Про охорону дитинства» України та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлений в розмірі 1777 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дитиною прожиткового мінімуму.
01 листопада 2003 року сторони уклали шлюб, що стверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_5, що стверджується їх свідоцтвами про народження (а.с. 6,7).
15 березня 2012 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 був розірваний, що стверджується рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя (а.с. 14).
Діти проживають з позивачкою і перебувають на її утриманні. ОСОБА_3 з моменту розірвання їх шлюбу не займається вихованням дітей, не цікавиться здоров'ям, розвитком своїх доньок, не приймає участі в їх матеріальному забезпеченні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 20 березня 2017 року (а.с. 11) та довідкою виконавчого комітету Сутисківської селищної ради № 479 від 20 березня 2017 року (а.с. 12).
В навчальні заклади, де навчались та навчаються їх діти відповідач ні разу не навідувався, про що свідчать довідки Сутисківського ДНЗ «Пролісок» №16 і №17 від 16 березня 2017 року (а.с. 16,18) та довідки Сутисківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і №8 від 16 березня 2017 року за підписом класного керівника класів де навчаються діти та директора Сутисківської ЗОШ (а.с. 17).
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути
позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, однак даного обов'язку він не виконує, коштів на утримання дітей добровільно не надає.
Орган опіки і піклування ( Тиврівська РДА) надала суду висновок № 01/01-21/1047 від 22.05.2017 р., згідно якого вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що відповідатиме інтересам дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 164, 180, 182, 184, 199, 200 СК України,
вирішив:
Позов задоволити.
ОСОБА_3 позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти, в розмірі по 800 (вісімсот) гривень щомісячно, на утримання кожної дитини, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з 21.03.2017 року до їх повноліття.
Рішення в частині виплати аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Тиврівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя Мазурчак А. Г.