Справа № 676/6166/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вдовичинський А.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
01 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправною відмову відповідача в призначені пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до заяви про призначення пенсії від 16 серпня 2016 року та врахувати всі довідки про заробітну плату для визначення розміру пенсії.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково із наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 з 01.08.1981 р. по 06.07.1988 р. працювала медстатистом в клініці Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології; з 22.08.1988 р. по 18.11.1998 р. працювала фельдшером медсанчастини Читинського авіазагону цивільної авіації (з 1993 року ВАТ «Читаавіа»); з 18.02.1999 р по 10.09.2002 p. працювала фельдшером медпункту ЗАТ "Сибавиа ТЕК"; з 11.09.2002 р. по 18.09.2003 р. працювала фельдшером здравпункту ВЛЕК ВАТ «Читаавіа»; з 19.09.2003 р. по 02.08.2004 р. працювала фельдшером здравпункту медико-санітарної частини ВАТ АК «Читаавіа»; з 02.08.2004 р. по 13.06.2007 p. працювала фельдшером здравпункту (медичної сестри здравпункту аеровокзалу) в ВАТ "Читаавіа"; з 14.06.2007 р. по 02.05.2012 р. працювала на посаді медичної старшої сестри в ВАТ авіакомпанія «Даурія», з 14.11.2012 р. по 19.01.2013 р. працювала фельдшером здравпункту Читинського центру ОВД федерального державного унітарного підприємства «Державна корпорація по організації повітряного руху в Російській Федерації»; з 21.10.2013 р. працює на посаді фельдшера здравпункту Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.
16 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років. До заяви надала трудову книжку та інші документи необхідні для призначення пенсії.
Листом від 05.10.2016 року відповідач відмовив позивачці в призначенні їй пенсії за вислугу років в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу в 25 років 6 місяців станом на 01.01.2016 р. та 26 років станом на 16.08.2016 р. оскільки згідно наданих документів її спеціальний стаж було визначено в розмірі 16 років 00 місяців 00 днів. Управлінням не було зараховано позивачці до спеціального стажу періоди роботи фельдшером 1 категорії в ВАТ «Читаавіа» з 11.09.2002 р. по 18.09.2003 р. та фельдшером здоров пункту аеровокзалу (медичної сестри) з 02.08.2004 р. по 13.06.2007 р., а також період роботи в КНДІ ПАІ з 01.08.1981 р. по 06.07.1988 р. оскільки направлено запит для уточнення.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, який підтверджується трудовою книжкою та іншими доказами, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 р. №637.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте вважає, що постанову слід змінити, з огляду на наступне.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-ХІІ), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Відповідно до вказаної постанови до пільного стажу зараховується робота в цих закладах на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад). Згідно Номенклатури спеціальностей середніх медичних працівників, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 року №146, посада фельдшер відноситься до середнього медичного персоналу.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пунтку 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Так, із записів в трудовій книжці ОСОБА_2 встановлено, що остання з 01.08.1981 р. по 06.07.1988 р. працювала медстатистом в клініці Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології; з 22.08.1988 р. по 18.11.1998 р. працювала фельдшером медсанчастини Читинського авіазагону цивільної авіації (з 1993 року ВАТ «Читаавіа»); з 18.02.1999 р по 10.09.2002 p. працювала фельдшером медпункту ЗАТ "Сибавиа ТЕК"; з 11.09.2002 р. по 18.09.2003 р. працювала фельдшером здравпункту ВЛЕК ВАТ «Читаавіа»; з 19.09.2003 р. по 02.08.2004 р. працювала фельдшером здравпункту медико-санітарної частини ВАТ АК «Читаавіа»; з 02.08.2004 р. по 13.06.2007 p. працювала фельдшером здравпункту (медичної сестри здравпункту аеровокзалу) в ВАТ "Читаавіа"; з 14.06.2007 р. по 02.05.2012 р. працювала на посаді медичної старшої сестри в ВАТ авіакомпанія «Даурія», з 14.11.2012 р. по 19.01.2013 р. працювала фельдшером здравпункту Читинського центру ОВД федерального державного унітарного підприємства «Державна корпорація по організації повітряного руху в Російській Федерації»; з 21.10.2013 р. працює на посаді фельдшера здравпункту Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.
При дослідженні трудової книжки позивача, судом апеляційної інстанції встановлено, що графи щодо відомостей про роботу внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року.
Записи в трудовій книжці ніким не оскаржувались та не визнавались в судовому порядку недійсними.
На підтвердження спеціального стажу роботи, позивач також надала довідки, архівні справки.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими позивачем доказами доведено, що остання в спірні періоди працювала на посаді фельдшера і загальний трудовий стаж складає понад 26 років, а тому має право на пенсію за вислугу років, передбачену п."е" ст. 55 Закону №1788-ХІІ, а відповідачем доказів на спростування вищезазначеного, не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію.
Проте, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не вірно вирішив питання щодо розподілу судових витрат, стягнувши двічі суму судового збору з відповідача на користь позивача та на користь Державного бюджету України.
Так, відповідно до спільного листа Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України та Державної судової адміністрації України від 09 березня 2017 року «Про виконання судових рішень щодо стягнення судового збору, накладення штрафу (як засобу процесуального примусу)» за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем (боржником) є Державна судова адміністрація України.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Державної судової адміністрації України.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2017 року викласти в наступній редакції:
"Стягнути з Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 37993783; р/р 31215256700001; код класифікації: 22030106) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; реєстраційна картка платників податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 556,72 грн."
Абзац 4 резолютивної частини постанови виключити.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.