06 червня 2017 р. Справа № 643/5019/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.
розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 КАС України заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10.05.2017р. по справі № 643/5019/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради
про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просввизнати незаконними дії Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради з приводу складення висновку від 24.03.2017 № 236 щодо доцільності позбавлення батьківських прав позивача стосовно малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначення місця проживання останнього.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.05.2017р. повернуто позивачу позовну заяву по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Позивачем на вказану ухвалу подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2017р. відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10.05.2017р. по справі № 643/5019/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення та призначено справу до апеляційного розгляду на 07.06.17 р. о 09:30 у відкритому судовому засіданні.
02.06.2017 р. до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 117, 118 КАС України, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом призупинення дії висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 24.03.2017р. № 236 щодо доцільності позбавлення батьківських прав позивача стосовно малолітнього сина та визначення місця проживання останнього, складеного при розгляді цивільної справи №643/5842/16-ц (№643/10293/16-ц), до розгляду адміністративного позову від 14.04.2017р. по справі №643/5019/17 та заборонити до набрання чинності рішення у справі будь-яким особам у будь-якій формі вчиняти будь-які дії щодо вивезення сина позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., за межі м. Харкова без згоди батька ОСОБА_1 та залишати дитину з будь-якими особами, зокрема, з біологічною матір'ю ОСОБА_3.
В обґрунтування заяви посилається на те, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та його малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, також очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Вважає за необхідне та доцільне винести окрему ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки суд першої інстанції, на думку заявника, грубо порушує процесуальні права позивача, виносить ухвали, ґрунтуючись лише на припущеннях, навмисно затягує розгляд справи, грубо порушує норми процесуального права, права громадян.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву, колегія суддів вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117, 118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Для забезпечення адміністративного позову суд може:
1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
2) заборонити вчиняти певні дії.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що саме висновок Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 24.03.2017 № 236 щодо доцільності позбавлення батьківських прав позивача стосовно малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення місця проживання останнього, дію якого просить позивач призупинити та заборонити вчиняти дії з його фактичного виконання до набрання законної сили постановою суду у даній справі в рамках вжиття заходів забезпечення позову, є предметом спору у даній справі.
Отже, у разі задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, фактично суд вирішить спір по суті до винесення рішення у справі, що є неприпустимим з огляду на положення ст.ст.117, 118 КАС України.
Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 211 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10.05.2017р. по справі № 643/5019/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І.