Справа № 822/2476/16
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
31 травня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Гіюк Д.М.,
позивачки: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Федючка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю аутсорсингова компанія "Крило Вашого захисту", товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС", товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН", фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги,
У грудні 2016 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просила: визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0007061701/166 та №0007101701/167 від 22.02.2016 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 02.02.16 №Ф-0003581701/3/17-01 і скасувати їх.
11.01.2017 року Хмельницьким окружним адміністративним суду залучено в якості третіх осіб: товариство з обмеженою відповідальністю аутсорсингова компанія "Крило Вашого захисту", товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС", товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" , фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003581701/3/17-01 від 02.02.2016 року і податкове повідомлення - рішення №0007061701/166 від 22.02.2016 року, визнавши їх протиправними. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачка та її представник заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, з 05.01.2016 року по 26.01.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено Акт №278/22-25-17-01/НОМЕР_1 від 02.02.2016 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (п.н. НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року", яким встановлено порушення вимог: 1) п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на суму 112008,07 грн.; 2) п.177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб всього на суму 119791,91 грн.; 3) п.6 ст.128 Господарського Кодексу, п.п.16.1.2, п.16.1, ст.16, п.п. "а" п. 176.1, ст.176 ПК України, в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат в книзі обліку доходів і витрат для визначення суми чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період; 4) п.119.2, ст.119 ПК України, щодо неподання розрахунків за формою 1-ДФ до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому за 3-4 кв. 2013 року та за 1-4 кв. 2014 року.
У послідуючому, на підставі Акту від 02.02.2016 року відповідачем винесено: податкове повідомлення - рішення №0007061701/166 від 22.02.2016 року, яким згідно з п.п.1 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.58.1, ст.58, п.123.1, ст.123 ПК України встановлено порушення п.177.1, п.177.2 ст.177 ПК України та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 119791,91 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 29947,98 гривень; податкове повідомлення - рішення №0007061701/167 від 22.02.2016 року, яким згідно з п.п.1 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.58.1, ст.58, п.123.1, ст.123 ПК України встановлено порушення п.119.2 ст.119 ПК України, та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 гривень.
Крім того, відповідачем виставлено позивачці вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003581701/3/17-01 від 02.02.2016 року - суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 112008,07 гривень, про що винесено Рішення №0007051701/168 від 22.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вирішено застосувати до позивача штрафні санкції в розмірі 12492,1 гривень.
Згідно з Рішенням №3201/10/22-01-10-03-14 від 17.03.2016 року про результати розгляду скарг, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області розглянуто скаргу позивачки на вимогу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 02.02.2016 року №Ф-0003581701/3/17-01 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 112008,07 гривень та прийняло рішення про відмову в задоволенні скарги.
ФОП ОСОБА_2, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу незаконними та такими, що порушують її права, звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
За приписами п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною 1 статті 8 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Провівши аналіз наведених норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, при цьому господарська операція повинна бути пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що під час складання податкової звітності у ФОП ОСОБА_2 були відсутні необхідні документи на підтвердження придбання послуг у ФОП ОСОБА_5 протягом 2013-2014 року, та підтверджуючі документи щодо використання у господарській діяльності транспортних засобів з метою отримання доходу, колегія суддів зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди вантажних авто №1 від 01.07.2013 року, Орендодавець (ФОП ОСОБА_5.) надає Орендарю (ФОП ОСОБА_2.) спеціалізований вантажний автомобільний транспорт, що належить Орендодавцю на правах власності, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Транспортні засоби (ТЗ), що закріплюються за Орендарем на правах щоденної оперативної оренди, надаються в оренду з фаховими екіпажами: вантажний автомобіль марки Газель, номер державної реєстрації НОМЕР_2, вантажний автомобіль марки Газель, номер державної реєстрації НОМЕР_3, та (згідно з Додатком №1 до Договору оренди вантажних авто №1 від 01.07.2013 року) вантажний автомобіль марки Газель, номер державної реєстрації НОМЕР_4. Паливна система ТЗ працює на скрапленому газу, а також з використанням бензину як альтернативного виду палива.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність у ФОП ОСОБА_5 автомобілів, які він міг здати в оренду позивачці, оскільки згідно довідки Регіонального сервісного центру в місті Києві 8041 МВС України №ВН-525 від 10.03.2017 року за громадянином ОСОБА_5 зареєстровані два автомобілі ГАЗ 3302, які були поставлені на облік в 2007 - 2008 роках.
Згідно Договору перевезення вантажу №425-ТР від 22.07.2013 року, Перевізник (ФОП ОСОБА_2.) зобов'язується у встановлені строки приймати та перевозити за розпорядженням Замовника (ТОВ "Агро-Овен") вантажі, найменування та кількість яких вказується у супровідних документах, а Замовник - своєчасно оплачувати надані послуги. Окрім безпосереднього здійснення перевезення, Перевізник зобов'язується надати Замовникові пов'язані із перевезенням вантажу послуги із транспортного експедирування, передбачені Сторонами та цим Договором.
Крім того, на підтвердження реальності операцій по правочинах з ФОП ОСОБА_5 і ТОВ "Агро-Овен" та їх належного відповідного документального оформлення позивачем надано: Договір №21/08-2013 купівлі-продажу скрапленого газу від 21.08.2013 року, Договір №158 купівлі-продажу товарів за Пластиковими картками від 06.05.2014 року, видаткові накладні, акти приймання-передачі продукції, акти приймання-передачі послуг, рахунки-фактури, акти здачі прийняття робіт, акти виконаних робіт, акти списання паливно-мастильних матеріалів, податкові накладні, рахунки, акти списання ТМЦ, акти надання послуг, виписки по рахунку, що спростовує твердження апелянта щодо нереальності даних господарських операцій.
До того ж, за Договором №03/2013 від 01.09.2013 року, Замовник (ФОП ОСОБА_2.) доручає, а Виконавець (ТОВ "АС Транс") приймає на себе обов'язки надавати Замовникові на його вимогу послуги, пов'язані з питаннями документального супроводу фінансово-господарської діяльності за плату і в терміни, визначені цим Договором. Виконавець за кожний місяць або за кожний платіж надає Змовнику Акт виконаних робіт, який підтверджує виконання предмету договору. Послуги за цим Договором виконуються Виконавцем за самостійно визначеним графіком, але з дотриманням законодавчих термінів подачі звітності та своєчасним забезпеченням Замовника господарською документацією на основі наданої ним інформації.
Водночас, позивачем щодо реальності здійснення операцій по правочину з ТОВ "АС Транс" та його відповідного документального оформлення надано акти надання послуг та звіти розшифровки до них, виписки по рахунку, що колегія суддів вважає достатнім доказом на підтвердження реальності господарських операцій з даним контрагентом.
У послідуючому, згідно Договору №30.06.БК від 30.06.2014 року, Замовник (ФОП ОСОБА_2.) доручає, а Виконавець (ТОВ АК "Крило вашого захисту") приймає на себе обов'язки надавати Замовникові послуги, пов'язані з питаннями фінансово-господарської діяльності за плату і в терміни, визначені цим Договором. Послуги за цим Договором виконуються Виконавцем за самостійно визначеним графіком, але з дотриманням законодавчих термінів подачі звітності та своєчасним забезпеченням Замовника обліковими даними на основі наданої ним інформації.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_2 не надано документального підтвердження надання послуг, зокрема - характеру та обсягу наданих послуг; яким саме чином надавались послуги; чим підтверджується надання таких послуг та доказів доцільності надання даних послуг, звіти про хід надання послуг, що містять докази витрат, здійснених ним за рахунок підприємця, оскільки реальність вказаних операцій підтверджується рахунками - фактурами, актами-звітами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунках-фактурах, звітами розшифровки до вказаних актів, а також виписками по рахунку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції для визначення витрат ФОП ОСОБА_2 в 2013 - 2014 роках є фактично здійсненими, та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог в повному обсязі, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2017 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.