Справа № 686/4174/17
Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
01 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та стягнення моральної шкоди,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУПФ України у Хмельницькій області) в якому просив:
-визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахування позивачу військової пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення у 2017 році;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 13 травня 2016 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням грошового атестату, довідок про додаткові види грошового забезпечення;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, адміністративний позов в частині періоду з 13 травня 2016 року по 31 серпня 2016 року залишено без розгляду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
За приписами ч.3 ст.197 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково із наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 01 січня 2005 року призначено пенсію за вислугу років в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, в період з 20 січня 2015 року по 12 травня 2016 року позивач проходив військову службу під час четвертої черги часткової мобілізації та займав посаду посадовий оклад, якої є більшим ніж під час його звільнення з військової служби у запас.
17 січня 2017 року на адресу ГУПФ України у Хмельницькій області надійшли подання та документи з Хмельницького обласного військового комісаріату щодо перерахунку пенсії позивачу.
Також, позивач звертався до відповідача із заявами в яких просив здійснити перерахунок його пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.
Листами ГУПФ України у Хмельницькій області №1096/3-18 від 11 січня 2017 року та №47/3-8 від 03 лютого 2017 року позивачу було повідомлено про те, що після проведення перерахунку його пенсії буде встановлено максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення, у відповідності до ст. 13 чинного на даний час Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, що також свідчить про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 16 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 pоку №2262-XII (Закон №2262, в редакції зі змінами, внесеними Законом №580), у разі якщо на момент призначення пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, призначена пенсія підлягає негайному перерахунку".
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закон №2262 після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (Порядок №45), перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” провадиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (із змінами) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення максимального розміру пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії позивачу, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також, ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 у 2013 році вже звертався до суду з позовом про перерахунок пенсії виходячи з розміру 83% грошового забезпечення з урахуванням довідки про його грошове забезпечення, наданої Хмельницьким обласним військовим комісаріатом.
Так, Вищий адміністративний суд України 05 лютого 2014 року ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що зміни до ч. 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної позивачу пенсії, а відтак дійшов висновку про те, що позивачу повинен здійснюватися перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та понесених витрат у розмірі 10000 грн., з огляду на наступне.
Так, ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).
У вимозі про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, підстави (причини) в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно особі, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Проте, позивачем необґрунтовані підстави (причини) в чому полягає моральна шкода та жодними доказами не підтверджено розмір моральної шкоди.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про часткове порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає частковому скасуванню з постановленням нової.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2017 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахування ОСОБА_1 військової пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2016 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням грошового атестату, довідок про додаткові види грошового забезпечення.
В решті постанову залишити без змін.
.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.