в порядку ч. 3 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України
"29" травня 2017 р. Справа № 554/692/17
З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017 року по справі № 554/692/17 я незгодна, з огляду на наступне.
Як убачається з рішення відповідача МО України (а.с. 19) від 20.09.2016 року № 79 про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (далі - Постанова № 499), у зв'язку з тим, що: 1) інвалідність внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби позивача, наслала пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, 2) позивачем не надані копії документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, 3) позивач проходив службу в Прикордонних військах, тому виплату повинен здійснювати Державна прикордонна служба України.
Я вважаю, що висновок суду про протиправність зазначеного рішення є передчасним, оскільки зроблений при неповному з'ясуванні обставин справи (це стосується п. 2 рішення відповідача).
Хочу зазначити, що п. 3 Постанови № 499 визначено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовувалося питання щодо обсягу та змістовності документів, які подавалися позивачем до Полтавського ОВК разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно, не з'ясовувались та не перевірялись критеріями, встановленими ч. 3 ст. 2 КАС України, висновки відповідача МО України (якщо такі були) стосовно наявності підстав вважати, що захворювання, яке в подальшому привело до інвалідності, отримано позивачем у зав'язку з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Посилання на приписи ч. 2 ст. 71 КАС України в даному випадку я вважаю недоречними, оскільки положення Постанови № 499 зобов'язують позивача надати документи, зміст яких буде підставою для висновку, що позивач отримав захворювання не у зав'язку з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Як убачається із змісту позовних вимог позивача ОСОБА_1, останній вважав, що розмір одноразової грошової допомоги йому повинен бути встановлений саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою, окрім іншого, збільшені розміри виплат одноразової грошової допомоги.
Оскільки судом не з'ясована суть звернення позивача до відповідача - МО України, з урахуванням змісту позовних вимог позивача, вважаю передчасним рішення суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування положень ч. 2 ст. 11 КАС України та захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача ОСОБА_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності, окрім іншого, з Постановою № 499.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Мельнікова Л.В.