Справа № 127/4761/17
Головуючий у 1-й інстанції: Михайленко А.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
30 травня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2,
відповідача: Чорнолата М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у м. Вінниці Чорнолата Михайла Петровича (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач у березні 2017 року звернувся до Вінницького міського суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії поліцейського інспектора роти №2 БУПП у м. Вінниці лейтенанта поліції Чорнолата М.П. щодо виготовлення постанови серії АР №591180 від 23.02.2017 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; визнати вказану постанову незаконною та скасувати її, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Відповідач заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 591180 від 23.02.2017, слідує, що, 23.02.2017 близько 15 год. 30 хв., водій ОСОБА_2 в м. Вінниці на перехресті вулиць Театральна-Магістратська, керуючи транспортним засобом LAND ROVER DISKOVERY SPORT, д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимогу знака 5.16 "Рух по смугах", здійснив поворот праворуч зі смуги з дозволеним рухом прямо, чим порушив ПДР України, розділ 33, додаток 1, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 статті 122 КУпАП, у зв'язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що дії інспектора роти № 2 УПП у м. Вінниці Чорнолата М.П., щодо винесення постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 є правомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Розділом 33 ПДР України інформаційно-вказівні знаки вказано, що знак 5.16 "Напрямки руху по смугах". Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, автоматичну фото - і відеотехніку.
При цьому, з відеозапису правопорушення, зафіксованого нагрудною відеокамерою працівника поліції вбачається, що позивач дійсно перетинаючи перехрестя вулиць Театральна-Магістратська, повернув праворуч .
Крім того, згідно вказаного відеозапису, позивач, під час його зупинки працівниками поліції не заперечував, що допустив вказане правопорушення.
Отже, вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими та які безперечно свідчать про порушення позивачем ПДР України.
Щодо пояснень свідків слід зазначити, що події які відбулись по вул. Соборній 22 у м. Вінниці не стосуються розгляду даної справи. Пояснення щодо безпідставної зупинки позивача спростовуються матеріалами справи, а саме, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та поясненнями відповідача.
Крім того, у своїх поясненнях свідки зазначають, що позивач рухався у м. Вінниця по вул. Магістратська, 57, транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1, що також підтверджує здійснення позивачем повороту з вул. Театральної праворуч на вул. Магістратську, тобто, зі смуги з дозволеним рухом прямо, що підтверджує факт порушення позивачем знаку 5.16 "Рух по смугах".
Посилання позивача на Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 по справі №5-рп/2015, в якому наданні висновки стосовно того, що положення частини першої статті 276 КУпАП яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає безпідставними оскільки в спірних правовідносинах дане рішення не відноситься до ст. 258 КУпАП та не тлумачить її з урахуванням змін, що відбулися в Кодексі після прийняття такого рішення.
Отже, вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими та які безперечно свідчать про порушення позивачем ПДР України.
Посилання позивача в адміністративному позові та апеляційній скарзі не спростовують висновків яких дійшов суд першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2017 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.