30 травня 2017 р. Справа № 643/387/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2017р. по справі № 643/387/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що предують року звернення за призначенням пенсії.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що предують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням різниці виплачених сум.
Постановою Московського районного суду м. Харкова 14.03.2017р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що предують року звернення за призначенням пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що предують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.01.2016р., з урахуванням різниці виплачених сум.
Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі - відповідач) не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач переведена з одного виду пенсії на інший в межах одного Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, з 01.02.2003р. по 21.12.2015р. отримувала пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для розрахунку відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007р. у розмірі 1197,91 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. № 327 " Про підвищення рівня соціального захисту населення".
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2016р. зобов'язано відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника (чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.) у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника, починаючи з 01.01.2016р.
Відповідачем з 01.01.2016р. переведено ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, а саме призначено пенсії по втраті годувальника згідно ст. 36,37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повідомлено, що розмір її пенсії зменшиться, про що свідчить повідомлення УПФ України в Московському районі м. Харкова від 09.12.2016р. (а.с.14)
14.12.2016р. позивач звернулась до відповідача із заявою про застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії та який враховується при переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. ( а.с. 10)
22.12.2016р. протоколом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії з посиланням на ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». (а.с.12)
Позивач вважаючи такі дії протиправними звернулась до суду першої інстанції.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника було порушено вимоги ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1, а отже відповідач при прийнятті рішення діяв протиправно, не в межах, не у спосіб та не в порядку, що визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 3. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший в межах цього закону. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 був застосований показник середньої заробітної плати за 2007р., позивач отримувала пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в подальшому, їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, також відповідно до вимог цього закону, що підтверджується копією розпорядження від 01.01.2004р., постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2016р. (а.с. 40),
Тобто, в цьому випадку має місце переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а не призначення іншої пенсії за іншим законом, відтак відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення правильно застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, доводи позивача викладені в адміністративному позові та висновки суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах має місце призначення пенсії вперше, а не перехід з одного виду пенсії на інший є помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2017р. по справі № 643/387/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 06.06.2017 р.