31 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/10490/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
за участю секретаря Сємак О.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
12.09.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №30/400/01-24 від 02.09.2016р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.188-42 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 6800грн.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2016р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом, при вирішенні справи, вимог закону, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.08.2016 р. управлінням проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті, який належить ОСОБА_1, а саме: нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.
Підставою для проведення перевірки стало звернення Управління Служби безпеки України в Херсонській області №71/14/141-2169 від 03.08.2016р. /а.с.26-27/
ОСОБА_1 не допустив посадову особу управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, будь-які документи щодо проведених будівельних робіт посадовій особі не надав, про що був складений акт від 25.08.2016р. /а.с.29/
31.08.2016р. відповідачем був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача надати допуск до об'єкту посадовими особами ДАБК ХМР для проведення позапланової перевірки, та протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено, що слухання справи призначено на « 10:00» 02.09.2016р. /а.с.8-9, 30-31/
02.09.2016р. постановою №30/400/01-24 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 6800грн. /а.с.6-7/
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія вважає позовні вимоги безпідставними та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.
Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до статті ч.2 ст. 188-42 КУпАП (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративним правопорушенням є недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Актом про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.08.2016р., протоколом про адміністративне правопорушення від 31.08.2016 року задокументований факт порушення позивачем містобудівного законодавства. /а.с.29-34/
Враховуючи, що на момент винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач будь-яких дій на виконання припису та законних вимог щодо проведення перевірки не вчинив, судова колегія дійшла до висновку про правомірність спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія