31 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/13945/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
за участю секретаря Сємак О.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (нині - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
07.11.2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання неправомірним та скасування рішення №821131 від 30.08.2016р. «Про відмову у перерахунку пенсії»; зобов'язання з 01.09.2016р. здійснити перерахунок пенсії та виплату її пенсії державного службовця в розмірі 80% від заробітної плати відповідної посади та рангу, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», без обмеження граничного розміру пенсії зі збереженням існуючої фіксованої індексації та у з урахуванням проведених виплат.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2016р. позов задоволений.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції, при вирішенні справи, вимог закону, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у лютому 2006 року ОСОБА_1 управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси була нарахована пенсія за віком у розмірі 80% від заробітної плати без обмежень граничного розміру відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси. /а.с.10/
16 вересня 2016 року, позивач звернулася до управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м Одеси із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з більшого заробітку відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (в редакції що діяла на момент призначення пенсії) і на підставі довідки №20837/А/15-53- 05-26 від 31.08.2016 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, виходячи з розрахунку 80% суми всіх складових заробітної плати 14472,83грн. за відповідною посадою, без обмежень граничного розміру пенсії із збереженням існуючої фіксованої індексації та з урахуванням проведених виплат.
Рішенням №821131 від 30.09.2016 року управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки Законом скасована окремо ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції 1993 року, якою передбачалось право на перерахунок пенсії. /а.с.9/
Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси реорганізовано в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, починаючи з 01 вересня 2016 року, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну службу», яким визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 01 січня 2015 року, положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям був визначений у п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії були виключені.
З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889), відповідно до ст.90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Отже, на час звернення позивача за перерахунком пенсії втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.
Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що пенсійний орган, відмовляючи у перерахунку пенсії діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії не підлягають задоволенню.
За таких обставин, оскільки при вирішенні справи суд першої інстанції порушив норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі задовольнити, постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія