Дата документу Справа № 333/5286/16-к
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження № 11-кп/778/740/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 333/5286/16-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
Категорія - ст.187 ч.1 КК України
29 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016080040003714, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2017 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, маючого двох малолітніх дітей: доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України;
вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 термін його попереднього ув'язнення в період з 14.09.2016 року по 26.01.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відраховувати з моменту затримання - 14.09.2016 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 - тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя залишено без змін до набуття вироком законної сили.
Цивільний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 1213 грн. 30 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та кошти за сплату правової допомоги у кримінальному провадженні у сумі 900 грн.
Долю речових доказів вирішено відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду першої інстанції, 26.07.2016 року приблизно о 00 годині 10 хвилин, ОСОБА_7 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи на вулиці Космічній у м. Запоріжжя та рухаючись в бік зупинки громадського транспорту «Східна», біля кафе «Шанс» по вулиці Космічній № 124 у м. Запоріжжі, запримітив ОСОБА_9 , яка йшла одна. Наздогнавши її біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , біля під'їзду № 1, із заду напав на потерпілу ОСОБА_9 , повалив її на землю та почав виривати з рук її жіночу тканинну сумку червоного кольору, у якій знаходилось майно, що їй належить, а саме: одяг (матеріальної цінності не представляє), водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_9 (матеріальної цінності не представляє), гаманець жіночий з грошовими коштами в розмірі 100 гривень, ключі від квартири (матеріальної цінності не представляють). Однак, потерпіла стала чинити опір незаконним діям ОСОБА_7 та почала кричати. Після чого, ОСОБА_7 лівою рукою схопив її за шию та почав здавлювати, щоб вона не кричала, від чого потерпіла почала задихатися та погано себе почувати, а правою рукою наніс не менш 12 ударів кулаком в область обличчя. Далі, дії ОСОБА_7 були помічені місцевими мешканцями, у зв'язку з чим, останній припинив свої дії та покинув місце вчинення злочину.
В результаті дій ОСОБА_10 , в ході нападу на ОСОБА_9 , останній нанесені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливи з набряканням м'яких тканей в області носа, в області двох губ, крововиливи навколо двох очей, в області лобної частини, в області лівої щоки, в області правої вушної раковини, в області шиї, які в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляційній скарзі обвинувачений вважає вирок суду незаконним та несправедливим, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до невірного застосування кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо його нападу на ОСОБА_9 нічим не підтверджуються; у нього не було умислу на пограбування; покази потерплої під час допиту в судовому засіданні про те, що він вимагав у неї цінності та гроші не відповідають дійсності, оскільки жоден із допитаних свідків це не підтвердив; крім того, на відеозапису протоколу слідчого експерименту від 02.09.2016 року за участі потерпілої остання також нічого не казала про спробу розбою. Також зазначає, що суд призначив йому занадто суворе покарання, не взявши до уваги, що він не судимий, готовий відшкодувати шкоду від своїх дій у повному обсязі, нічого у потерпілої не викрав, має двох маленьких дітей, хоча перерахував це у вироку; судом невірно зазначено у вироку, що він окремо проживав від сім'ї, навпаки, до взяття його під варту вони разом проживали за місцем його реєстрації.
На підставі викладеного, просить вирок районного суду відносно нього скасувати та постановити новий вирок, яким перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: обвинуваченого, зокрема в останньому слові, та його захисника, які просили скаргу задовольнити; прокурора, який просив вирок районного суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні розбою за обставин, викладених у вироку суду, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю досліджених при судовому розгляді доказів, які згодом суд поклав у основу вироку, і є законним та обґрунтованим.
Під час судового розгляду в суді першої інстанції, ОСОБА_7 винним себе у скоєнні інкримінованого злочину за ч. 1 ст. 187 КК України не визнав та пояснив, що 25.07.2016 року з 22:00 год. до 23:30 год. він знаходився в кафе по вул. Миру в м. Запоріжжі, де вживав пиво, потім поїхав в Космічний мікрорайон м. Запоріжжя з метою добиратися додому в смт Комишуваху. Коли рухався по вул. Космічній в м. Запоріжжі в бік зупинки громадського транспорту «Східна», біля кафе «Шанс» по вулиці Космічній, 124, приблизно о 00 год. 10 хв. вже 26.07.2016 року, побачив раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_9 , яка йшла одна по вул. Космічній, та з якою він вирішив познайомитися. При цьому намірів напасти на потерпілу з метою заволодіння її майном в нього не було. Він бачив, що на плечі у потерпілої висила сумка червоного кольору. Він пішов за потерпілою позаду, заговорив з нею, але вона йому відповіла в грубій формі, тобто відмовилась знайомитись. У відповідь на це він розізлився, наздогнав її біля будинку № 126 по вул. Космічній, біля під'їзду № 1 та смикнув її за руку, на якій висіла сумка, а потім вдарив потерпілу кулаком в обличчя, після чого повалив її на землю, а сам, схилившись до потерпілої, завдав останній два-три удари кулаком в обличчя. При цьому, правою рукою бив потерпілу в обличчя, а лівою рукою держав її за шию, застосувавши при цьому душительний прийом, почав здавлювати пальцями за шию, щоб потерпіла не кричала. Більше ніяких насильницьких дій відносно останньої він не чинив, а коли потерпіла почала кричати, виглянула жінка з вікна будинку, зрозумів, що скоїв, бросив потерпілу та побіг з того місця, де остання залишилась на асфальті біля дверей під'їзду. Ніяких речей, належних потерпілій, він не вимагав від неї та не брав, побіг, нічого не взявши.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні розбою, його вина у скоєнні цього злочину, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, які були досліджені та оцінені судом першої інстанції, зокрема:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснювала, що вона 26.07.2016 року пізно ввечорі після роботи поверталась додому, при цьому на лівому плечі в неї знаходилась сумка з тканини червоного кольору, а в іншій руці тримала пакет з продуктами. Проходячи, приблизно о 00 год. 10 хв. по вул. Комічній, 124, вона не повертаючись, почула чиїсь кроки, тобто зрозуміла, що за нею хтось іде, а потім почула, що незнайомий чоловік, заговоривши з нею, пропонував їй познайомиться, на що вона відповіла у ввічливій формі відмовою та повернула у свій двір по АДРЕСА_2 , незнайомий чоловік йшов за нею. Біля під'їзду № 1, де вона мешкає, цей чоловік, а саме: обвинувачений ОСОБА_11 , наздогнав її та раптом, мовчки, різко смикнув її за сумку, що висіла на плечі, а коли вона схопилась за сумку, нападник почав виривати в неї сумку з рук, проте вона продовжувала чинити нападнику опір, не випускаючи сумку з рук, почала кричати, кликати на допомогу, після чого нападник повалив її на землю, схилившись, опустився біля неї поруч на асфальт та почав кулаком однієї руки завдавати чисельні удари в її обличчя, а другою рукою схопив її за шию в області горла і пальцями почав здавлювати її, душити її, від чого потерпіла почала задихатися і погано себе почувати, в подальшому вона вже не могла кричати, а почала хрипіти, на якусь мить втратила свідомість, а потім, прийшовши до тями, побачила, що нападник підвівся та побіг від неї, а навколо неї були люди, яким вона розповіла про вищевказані обставини. При цьому, не може точно сказати, якою рукою, правою чи лівою, нападник завдавав їй удари в обличчя, а якою рукою душив за горло. Все відбувалося протягом 5-10 хвилин, не більше. Люди, що підбігли до неї на допомогу, викликали міліцію та швидку допомогу. Через деякий час тієї ж ночі нападника затримали, було проведено впізнання в приміщенні Комунарського райвідділу поліції, при якому вона впевнено вказала на ОСОБА_11 , як на особу, що скоїла на неї розбійний напад, при цьому останній не заперечував щодо вищевказаних нею обставин. Після скоєного на неї розбійного нападу вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Запорізькій міській клінічній лікарні екстреної та швидкої допомоги. Також пояснила суду, що в її сумці з тканини червоного кольору знаходилось належне їй майно: одяг, водійське посвідчення на її ім'я, ключі від квартири, які не представляють матеріальної цінності, гаманець жіночий з грошовими коштами в розмірі 100 грн.;
- поясненнями свідка ОСОБА_12 , з яких вбачається, що вона проживає в будинку АДРЕСА_2 . 26.07.2016 року приблизно о 00:15 хв. вона через відкрите вікно своєї квартири почула сильний крик жінки на вулиці, виглянувши з вікна, побачила, що у дворі біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 на землі лежить жінка, а біля неї якийсь невідомий чоловік, який завдає жінці удари руками в обличчя. Цей же крик почув і її чоловік, який, розуміючи, що жінці потрібна допомога, схопив швабру та вискочив на вулицю, вона ж в цей час продовжувала дивитись у вікно та кричати на нападника, який, побачивши її чоловіка, підвівся на ноги, залишив жінку та побіг, навздогнати його не вдалося, на крик жінки вискочили ще інші люди, побачили, що в жінки було окровавлене обличчя, саме тут, підійшовши, вона впізнала в жінці свою знайому ОСОБА_13 , яка проживає в цьому під'їзді, біля якого було скоєно напад на неї. Потерпіла розповіла, що нападник намагався вирвати у неї з рук сумку, а коли вона почала чинити опір, повалив на землю та почав наносити удари кулаками в обличчя та душити її за шию, при цьому потерпіла не мала змоги розмовляти, а лише хрипіла, намагаючись про все розповісти їм. Її чоловік ОСОБА_14 та ще один чоловік, який вискочив у двір на допомогу, побігли за нападником, але затримати його не вдалось, викликали поліцію та швидку допомогу;
- поясненнями свідка ОСОБА_15 , з яких вбачається, що 26.07.2016 року, після 12 години ночі, вона вийшла на балкон своєї квартири, розташованої на другому поверсі будинку, АДРЕСА_2 , оскільки почула крик жінки, який доносився з двору будинку та побачила, що біля під'їзду на асфальті лежить жінка, як в подальшому з'ясувалося, що це була її сусідка ОСОБА_9 , а біля неї на асфальті знаходиться якийсь чоловік, який схилившись над жінкою, завдає їй ударів по обличчю, далі свідок почала кричати на нападника, щоб він припинив свої дії та побачила, як зі шваброю, прямуючи на крики жінки, біжить її знайомий з сусіднього будинку ОСОБА_16 , в цей час також кричала з вікна дружина ОСОБА_14 , внаслідок чого нападник підвівся та побіг за будинок, наздогнати його не вдалось, при цьому у ОСОБА_17 було дуже побите обличчя, у крові та п'ятна на шиї, ОСОБА_17 розповіла їм, що невідомий намагався заволодіти її сумкою, а коли вона почала чинити опір, повалив її на землю та почав бити кулаками в обличчя, схопив за шию і почав душити, при цьому потерпіла не мала змоги вголос розмовляти, а лише хрипіла;
- поясненнями свідка ОСОБА_18 , згідно яких, біля першої ночі 26.07.2016 року, точного часу вказати не може, він палив на балконі своєї квартири, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 , та в цей час почув сильний жіночий крик, який доносився з боку ділянки біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 . Цей крик жінки також почула його дружина, яка виглянула у вікно та почала кричати на нападника, далі він миттєво схопив швабру та вибіг на вулицю на допомогу жінці. Підбігши до першого під'їзду зазначеного будинку, він побачив, що на землі біля під'їзду лежить жінка, а біля неї, схилившись над нею, знаходиться чоловік та завдає удари жінці в обличчя, при цьому свідок викрикнув якісь погрози на адресу цього чоловіка, на що останній підвівся, залишив жінку та побіг з двору будинку, наздогнати його не вдалось;
- протоколом огляду місця події від 26.07.2016 року, з якого вбачається, що місцем вчинення злочину є ділянка біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 ;
- протоколом прийняття заяви від 26.07.2016 року від ОСОБА_9 щодо спричинення їй тілесних ушкоджень невідомою особою 26.07.2016 року у дворі будинку АДРЕСА_2 , яка намагалася при цьому заволодіти належним їй майном;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 14.09.2016 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 в приміщенні Комунарського райвідділу поліції в присутності понятих серед чотирьох пред'явлених їй для впізнання чоловіків, вказала на особу №3 - ОСОБА_11 , як на особу, яка вчинила на неї розбійний напад 26.07.2016 року біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 . Як вбачається з пояснень потерпілої ОСОБА_9 в судовому засіданні, нападника вона запам'ятала в обличчя та запам'ятала також його зріст та статуру, і безпомилково одразу вказала на нього як на особу, що скоїла на неї розбійний напад за вищевказаних нею обставин;
- висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_9 № 2888 д від 26.08.2016 року, згідно якого ОСОБА_9 заподіяно не менше 12 травматичних впливів. Взаєморозташування нападника і потерпілої в момент заподіяння останній тілесних ушкоджень могло бути будь-яким, за умови доступності ділянок тіла, на яких були виявлені тілесні ушкодження для їх ураження;
- висновком судово-медичної експертизи № 2887 від 26.08.2016 року, згідно якого, струс головного мозку, синці з набряком м'яких тканин в області носа, в області обох губ, синці навколо обох очей, в області чола з переходом на ліву скроневу область, в області лівої щоки, в області правої вушної раковини, в області шиї, крововилив на білкову оболонку правого ока у гр. ОСОБА_9 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Синець з набряком м'яких тканин в області правої кисті, синець в області правого колінного суглоба, садна в проекції правої лопатки, в поперековій області справа у гр. ОСОБА_9 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ці ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета і могли виникнути при обставинах, на які вказує оглянута. Давність утворення тілесних пошкоджень не суперечить терміну, зазначеного оглянутою;
- оглянутим у судовому засіданні відеозаписі протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_9 , який міститься на «DVD-RW» диску та з якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту на місці скоєння злочину - біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , потерпіла в присутності понятих розповіла про обставини розбійного нападу на неї обвинуваченим ОСОБА_11 26.07.2016 року приблизно о 00:10 год., в ході якого останній, намагаючись зірвати з її лівого плеча сумку, повалив її на землю та почав наносити чисельні удари кулаком руки в обличчя, а потім, коли вона почала кричати, рукою схопив її за шию та почав здавлювати, від чого вона почала задихатися, дуже погано себе почувати, потім на якийсь нетривалий час втратила свідомість, при цьому обвинувачений намагався вихопити в неї з рук сумку, в якій знаходились належні їй речі, на її крики збіглись сусіди, після чого нападник втік;
- оглянутим у судовому засіданні відеозаписі протоколу проведення слідчого експерименту від 14.09.2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , який міститься на «DVD-RW» диску та з якого вбачається, що в присутності понятих та захисника ОСОБА_7 були роз'яснені його права та обов'язки, після чого він добровільно погодився розповісти про обставини скоєння злочину під час слідчого експерименту. При цьому, вказав на місцевість біля кафе «Шанс», розташованому по вул. Космічній, 126 в м. Запоріжжі, де біля під'їзду № 1 вказаного будинку, він завдав ударів потерпілій та душив її за шию;
- протоколом огляду предмету від 30.03.2016 року та фототаблиці до нього, а саме: речового доказу по справі: пошкодженої сумки із тканини червоного кольору, належної потерпілій, та яка була розірвана під час розбійного нападу на потерпілу 26.07.2016 року.
Зазначені докази, наведені у вироку, всупереч доводам сторони захисту щодо відсутності доказів вини обвинуваченого у скоєнні розбою, узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достатності та достовірності, а їх сукупність виключають сумніви у причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до умисного скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявності в нього умислу на заволодіння майном потерпілої, а тому правильно обґрунтував ними його обвинувачення.
Дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 187 КК України, тобто як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), судом кваліфіковані правильно.
До зайнятої ОСОБА_7 позиції невизнання своєї вини, суд першої інстанції, поставився критично, і на думку колегії суддів, правильно розцінив, як його особистий захист з метою уникнути відповідальності за скоєне, або пом'якшити покарання.
Порушень ст.ст. 349, 370 КПК України щодо обґрунтованості і вмотивованості винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення у вироку суду, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Призначення покарання носить індивідуальний характер і його вид, розмір визначається з урахуванням положень зазначеного закону.
Призначаючи покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд врахував характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, особу обвинуваченого, а також факт відсутності повного або часткового відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій.
З урахуванням вчиненого та відомостей про особу, суд визнав неможливим виправлення та перевиховання ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства і по цим підставам призначив покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньою мірою не врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох дітей.
Отже, у зв'язку з вищевикладеним, і при відсутності обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , з урахуванням характеру і ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких, даних про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає можливим зменшити призначене судом першої інстанції покарання до 5 років позбавлення волі, що відповідає вимогам кримінального законодавства, відповідає критеріям справедливості, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових злочинів.
З урахуванням викладеного, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів підстав для скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, скасування вироку повністю чи частково та ухвалення нового вироку, або скасування вироку повністю чи частково та закриття кримінального провадження не вбачає.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції призначаючи покарання, зарахував обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з дня його затримання - 14 вересня 2016 року по день постановлення вироку - 26 січня 2017 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк призначеного йому покарання строк попереднього ув'язнення з 26 січня 2017 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 29 травня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2017 року відносно ОСОБА_7 - змінити та пом'якшити йому призначене покарання за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 термін його попереднього ув'язнення в період з 26 січня 2017 року по 29 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а особою, яка тримається під вартою, в той самий строк, - з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4