Дата документу Справа № 335/3047/15-к
Провадження № 11-кп/778/830/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 335/3047/15-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді подання, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року, якою
залишено без задоволення подання начальника Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі змістом ухвали, 24.01.2017 до суду надійшло подання начальника Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покараннявідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 02.06.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі, звільненого від вібування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
В обґрунтування подання зазначено, що на обліку Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації перебуває ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2015 засуджений за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом, на підставі ст.ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього обов'язки передбачені п.п. 1,2,3 ст.76 КК України.
Засуджений ОСОБА_7 було направлено два виклики на 14.07.2015 та на 20.07.2015, за якими він не з'явився, у зв'язку з чим 20.07.2015 було направлено подання до Вознесенівського ВП при привід ОСОБА_7 до уповноваженого органу з питань пробації на 27.07.2015. Вказане подання про привід засудженого не виконано, так само як і подання від 04.08.2015. Працівниками уповноваженого органу з питань пробації неодноразово здійснювались виходи за місцем проживання засудженого ОСОБА_7 , але двері квартири ніхто не відчиняв.
Для встановлення місця знаходження засудженого уповноваженим органом з питань пробації були направлені запити до спеціальних установ м. Запоріжжя, але засуджений по цих установах не значиться.
Згідно інформації, яка надійшла до уповноваженого органу з питань пробації 04.09.2015, за банком даних ВІС «ШЛЮЗ МВС АРКАН» ОСОБА_7 , 11.07.2015 перетнув державний кордон України.
В вересні 2015 року Вознесенівським РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації було направлено матеріали до Вознесенівського ВП для проведення подальших розшукових заходів та до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя клопотання про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7
28.10.2015 до уповноваженого органу з питань пробації надійшла копія ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015, якою залишено без задоволення клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7 .
20.01.2017 ОСОБА_7 працівниками Вознесенівського ВП доставлено до уповноваженого органу з питань пробації, який надав письмове пояснення, в якому вказав, що 11.07.2015 він виїхав за межі України до родичів, тим самим порушив обов'язки, покладені на нього вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2015. Поважних причин для не відбуття засудженим іспитового строку не має, документально підтвердити не зміг.
Посилаючись на те, що ОСОБА_7 ухилявся від відбування покарання з випробуванням, фактично його не відбував, про зміну місця проживання не повідомив, для відбуття покарання не з'явився, тому представник уповноваженого органу з питань пробації просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що законні підстави для скасування призначеного судом 02.06.2015 покарання із звільненням від його відбування з іспитовим строком на 1 рік відсутні, а тому подання начальника Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з істотними порушеннями та неправильним застосуванням норм кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України. Суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо відмови в задоволенні подання у зв'язку із закінченням іспитового строку. Прокурор вважає, що засуджений фактично не відбув призначене покарання та порушив покладені на нього обов'язки, знехтував на призначене судом покарання і не бажав стати на шлях виправлення. Враховуючи викладені обставини прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нову ухвалу про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7 та направити його для відбування покарання в місця обмеження волі.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; засудженого і його захисника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги вважали ухвалу суду законною і обґрунтованою; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який брав участь в розгляді подання задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволення подання начальника Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, місцевий суд послався на той факт, що фактично органом кримінальної-інспекції (органом пробації) в повній мірі не було дотримано вимог Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003 року № 270/1560 (далі по тексту Інструкція), а саме не було належним чином викликано ОСОБА_7 до відповідного органу, з ним не було проведено співбесіду, не було роз'яснено порядок та умови відбуття покарання, правові наслідки за невиконання покладених на нього судом обов'язків, за порушення громадського порядку, учинення нового злочину.
Вказані дії уповноваженим органом з питань пробації були здійснені лише 20.01.2017 року, після доставлення ОСОБА_7 співробітниками Вознесенівського ВП Ленінського ВП ГУНП у Запорізькій області (а.с. 103-107).
Розписка про роз'яснення обов'язків явки до кримінально-виконавчої інспекції, яка міститься в матеріалах особової справи (а.с. 5), на переконання суду, не могла бути визнаною належним виконанням Інструкції, оскільки вказана розписка відібрана судом одразу після проголошення вироку суду, і до набрання ним законної сили. Крім того, в ній не міститься конкретної установи, до якої засуджений має обов'язок з'явитися для виконання покладених на нього судом обов'язків. Інструкцією передбачена відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.3 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Як правильно було зазначено в ухвалі суду, для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмово попередження.
Проте, матеріалами провадження не доведено факт умисного ухилення ОСОБА_7 від відбування покарання, умисного порушення ним умов призначеного випробування, а також те, що ОСОБА_7 виїхав за межі України з метою ухилення від контролю за його поведінкою, і що до нього протягом строку дії іспитового строку було застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання за невиконання обов'язків, які встановлені вироком суду.
Було встановлено, що після повернення ОСОБА_7 на територію України та роз'яснення йому представником органу пробації про необхідність періодичної його явки до них у період розгляду судом вказаного подання, ОСОБА_7 регулярно з'являється до уповноваженого органу з питань пробації, порушень не допускав.
Колегія суддів погоджується з тим, що сам факт невиконання обов'язків, покладених на ОСОБА_7 вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажанням ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 ухилявся від виконання покладених на нього судом обов'язків є неправильними. Невиконання обов'язків і ухилення від їх виконання хоча і є схожими поняттями, але не є одним і тим самим. Твердження ОСОБА_7 про те що він не знав про те куди саме йому необхідно було з'явитися після покладення на нього судом обов'язків, спростувати не можливо. З огляду на той факт, що доказів вручення йому викликів про необхідність прибуття до КВІ матеріали не містять, висновки апелянта про ухилення ОСОБА_7 від явки в КВІ є надуманими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, зробленими на підставі аналізу суті і причини невиконання обов'язків, покладених на засудженого ОСОБА_7 вироком суду з урахуванням встановлених при розгляді подання обставин щодо відсутності належного роз'яснення засудженому порядку та умов відбування покарання з випробуванням, у сукупності із відомостями про його особу (не вчиняв правопорушень, які б потягли за собою адміністративні стягнення, а також до кримінальної відповідальності не притягався) про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на вищевказані обставини, є правильними посилання місцевого суду на положення ст.165 КВК України і висновки в цьому контексті про те, що іспитовий строк визначений судом ОСОБА_7 на момент звернення з поданням органу пробації до суду скінчився, відтак останній мав бути знятий з обліку в зазначеному органі.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді подання, залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року якою залишено без задоволення подання начальника Вознесенівського РС Запорізького МРВ уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4