Дата документу Справа №
Єдиний унікальний номер 331/2189/17 Головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.
Номер провадження 22-ц/778/2205/17 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
30 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Подліянової Г.С.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Дашковської А.В.,
секретаря Путій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року у справі за поданням старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ярехи Павла Вролодимировича про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документа, -
У березні 2017 року старший державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Яреха П.В. звернувся до суду з поданням про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування подання зазначав, що на виконанні у Олександрівському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя перебуває виконавче провадження № 47348008 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2473/11 від 26.11.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суми в розмірі 9 804,10 дол. США.
Боржник мешкає у АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 на виклики державного виконавця не з'являється, пояснень з приводу несплати ним заборгованості не надає.
При неодноразових виходах державного виконавця за адресою боржника - ОСОБА_3 перевірити майновий стан не виявлялося можливим, у зв'язку з постійною відсутністю боржника вдома за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином у державного виконавця не має можливості провести виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: провести опис та арешт майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з метою виконання рішення суду.
ОСОБА_3 рішення суду та законні вимоги державного виконавця не виконує, заборгованість боржником не сплачена, від виконання своїх обов'язків згідно виконавчих документів по сплаті суми боргу ухиляється. Крім того, до державного бюджету України не стягується виконавчий збір в розмірі 10% від суми боргу.
На підставі викладеного, державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя просив суд обмежити ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 без вилучення паспортного документа у праві виїзду за кордон України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року подання старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ярехи П.В. задоволено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 зазначає, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні подання.
Державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Порядок розгляду подання встановлений ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, за якою суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу за відсутності державного виконавця.
За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього є порушенням встановленого порядку.
Крім того, судом не взято до уваги, що саме державний виконавець зобов'язаний довести суду (з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження) необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
З оскарженої ухвали також видно, що суд першої інстанції не перевірив наявності ухилення особи від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.
При розгляді подання судом не були витребувані для огляду і матеріали виконавчого провадження, хоча у разі відсутності в матеріалах подання достатньої інформації щодо обставин виконання судового рішення, витребування матеріалів виконавчого провадження є доцільним.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про часткове підтвердження доводів апеляційної скарги, яка підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду першої інстанції та передачею питання щодо розгляду подання державного виконавця на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2017 року у цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: