Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 313/116/17
Провадження №22ц/778/2172/17 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
01 червня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
ОСОБА_2
при секретарі: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення позики , -
У лютому 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.04.2016 р. позивач та ОСОБА_3 уклали договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_3 у борг 1 000,00 доларів США зі строком повернення до 16.05.2016 р. На підтвердження отримання коштів за договором позики, позичальник того ж дня видала письмову розписку . 03.09.2016 р. він та ОСОБА_3 уклали договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_3 у борг 1 000,00 доларів США зі строком повернення до 03.10.2016 р. На підтвердження отримання коштів за договором позики, позичальник того ж дня видала письмову розписку.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань відповідачка ОСОБА_3 за договором позики від 16.04.2016 р. та 03.09.2016 р., уклала договори поруки від 16.04.2016 р. та від 03.09.2016 р. відповідно до умов якого ОСОБА_6 в якості поручителя зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання. Вони дійшли згоди, що у випадку неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, поручитель несе відповідальність перед ОСОБА_5 по зобов'язаннях ОСОБА_3 солідарно.
Станом на 16.01.2017 р. зобов'язання за договорами позики не були виконані ні самим боржником ні його поручителем.
Посилаючись на ці обставини, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь кошти за договором позики від 16.04.2016 р. та 03.09.2016 р. в сумі 55 338,40 грн. та 55 338,40 грн. - 100 % процентів за весь фактичний період користування позикою до моменту повернення, а всього -110 676,80 грн.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 кошти за договором позики від 16.04.2016 р. та 03.09.2016 р. в сумі 55 338,40 грн. та 55 338,40 грн. - 100 % процентів за весь фактичний період користування позикою до моменту повернення. Всього - 110 676,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 106,76 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 процентів в сумі 55338,40 грн. та судових витрат в сумі 1106,76 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.04.2016 р. позивач та ОСОБА_3 уклали договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_3 у борг 1 000,00 доларів США зі строком повернення до 16.05.2016 р. На підтвердження отримання коштів за договором позики, позичальник того ж дня видала письмову розписку . 03.09.2016 р. він та ОСОБА_3 уклали договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_3 у борг 1 000,00 доларів США зі строком повернення до 03.10.2016 р. На підтвердження отримання коштів за договором позики, позичальник того ж дня видала письмову розписку.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань відповідачка ОСОБА_3 за договором позики від 16.04.2016 р. та 03.09.2016 р., уклала договори поруки від 16.04.2016 р. та від 03.09.2016 р. відповідно до умов якого ОСОБА_6 в якості поручителя зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання. Вони дійшли згоди, що у випадку неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, поручитель несе відповідальність перед ОСОБА_5 по зобов'язаннях ОСОБА_3 солідарно.
Відповідно до умов договору позики від 16.04.2016р. (п.2) та договору позики від 03.09.2016 р. (п.2), відповідач взяла на себе зобов'язання повернути грошову суму у розмірі 2 000,00 доларів США, що на день звернення до суду еквівалентно сумі 55 338,40 грн. - сума основного боргу та у випадку неповернення, повністю або частково, суми позики та процентів в обумовлений термін, проценти за користування позикою становитимуть 100% за весь фактичний період користування позикою до моменту повернення.
Таким чином, на підставі п.2 умов договору позики та ст.1048 ЦК України станом на дату складання позовної заяви 16.01.2017 р. боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора: проценти у розмірі 100% від суми позики за весь фактичний період користування позикою до моменту повернення, а саме: за договором позики та письмовою розпискою від 16.04.2016 р: 1 000,00 доларів США х 100% процентів = 1 000,00 грн., що відповідно до курсу валют, встановленого НБУ станом на 16.01.2017 р. становить 27 669,20 грн. (1 000 доларів США х 2 766,92 грн./100 = 27 669,20 грн.), за Договором позики та письмовою розпискою від 03.09.2016 р: 1 000,00 доларів США х 100% процентів = 1 000,00 грн., що відповідно до курсу валют, встановленого НБУ станом на 16.01.2017 р. становить 27 669,20 грн. (1 000 доларів США х 2 766,92 грн./100 = 27 669,20 грн.).
Всього проценти у розмірі 100% за весь фактичний період користування позикою до моменту повернення за даним позовом складають: 55 338,40 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов правильного висновку, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики в розмірі 55338,40 грн. та відсотки в сумі 55338,40 грн.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів і в повній мірі відповідає вимогам закону. Цивільним законодавством, а саме ст.1048 ЦК України передбачено надання позики під проценти та відсутні обмеження за суб'єктним складом.
Докази та обставин, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 313/116/17
Провадження №22ц/778/2172/17 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вступна та резолютивна частина
01 червня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
ОСОБА_2
при секретарі: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення позики , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: