Справа № 323/906/17
Провадження №2/323/391/17
іменем України
01.06.2017 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
21 березня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 13.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 5429-008/08Р.
Згідно кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 10570,00 Доларів США строком погашення 13.05.2015 року з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами - 12,99 % річних.
Відповідач зобов'язувався виконати зобов'язання згідно з кредитним договором у повному обсязі, у тому числі але не обмежуючись цим, повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту.
Станом на 18.01.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 21122,43 Доларів США, яка складається з:
- 4637,11 Доларів США - сума заборгованості за кредитом;
- 4941,78 Доларів США - сума заборгованості за відсотками;
- 4941,56 Доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;
- 6601,98 Доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.
Позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та судові витрати у вигляді судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з"явився, згідно інформації, яка неодноразово надходила з ГУДМС України в Донецькій області у відповідь на запити суду щодо підтвердження місця реєстрації фізичних осіб, останнє відоме місце проживання яких належить до Амвросіївського району Донецької області, - за наявними у ГУДМС Донецькій області дані про таких осіб відсутні, а детальніше здійснити перевірку інформації про реєстрацію місця проживання фізичних осіб в населених пунктах, які розташовані в зоні проведення антитерористичної операції, є неможливим, тому що обліки відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Донецькій області знаходяться у м. Донецьку на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
У зв'язку із зазначеним, відповідно до п.9ст.74 ЦПК України, відповідач викликався до суду через оголошення у засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» № 91 (5960), номер якої вийшов 19.05.2017 року, але в судове засідання останній не з'явився, про причину неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Звертаючи увагу, що Відповідач не з'явився, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
За ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Судом встановлено, що згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Амвросіївському районному суду Донецької області, здійснюється Оріхівським районним судом Запорізької області.
Так, 13.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 5429-008/08Р (а.с.8-13).
Згідно кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 10570 Доларів США строком погашення 13.05.2015 року з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами - 12,99 % річних.
Відповідач зобов'язувався виконати зобов'язання згідно з кредитним договором у повному обсязі, у тому числі але не обмежуючись цим, повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором
застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1ст.1048 ЦК Українипо зикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1статті 1056-1 ЦК Українипередбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с.14-15) у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 18.01.2017 року має заборгованість в розмірі 21122,43 Доларів США, яка складається з:
- 4637,11 Доларів США - сума заборгованості за кредитом;
- 4941,78 Доларів США - сума заборгованості за відсотками;
- 4941,56 Доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;
- 6601,98 Доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Вказане також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постанові від 19.10.2016 року у справі № 6-2129цс16.
Разом з тим суд бере до уваги, що останнє відоме місце реєстрації відповідача належить до м. Амвросіївка Донецької області, тобто до населеного пункту, територія якої включена до переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.
Відповідно дост. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов"язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Таким чином, в силу наведених вище вимог з відповідача не підлягає стягненню сума пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 4941,56 Доларів США та сума пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі - 6601,98 Доларів США.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що відповідач у судове засідання не
з'явився, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надав, факт невиконання відповідачем кредитних зобов'язань за договором підтверджується матеріалами справи, позов є законним і обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 3896,69 грн., що був сплачений позивачем при звернені до суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.526,598, 599, 610,611,612,625,1048,1049,1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст.1,8, 88,197, 213-215,224-227 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (МФО 321024, ЄДРПОУ 14360920, к/р 32005176801) заборгованість за кредитним договором в розмірі 9578,89 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2017 року становить 259 779,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" витрати на судовий збір у розмірі 3896,69 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_2