"30" травня 2017 р.№ 915/332/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
ОСОБА_1
секретар судового засідання Федорончук Д.О.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.05.2017р.:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 18 квітня 2017 року
по справі №915/332/17
за позовом Державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”
до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Югекотоп”
про стягнення 2182764,84 грн.,-
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 30.05.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017р. по справі №915/332/17 (суддя Семенчук Н.О.) повернуто без розгляду позовну заяву Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Югекотоп» про стягнення 2 182 764,84 грн. з посиланням на норми п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що при поданні позову позивачем не дотримано вимог п.5. ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у позовній заяві не вказано обставин та доказів щодо отримання від замовника заявок на виконання додаткових робіт з перевантаження вантажу, відповідно до п. 2.1.15 Договору №59П-2016 від 17.03.2016р. та Додаткової угоди №1 до Договору №59П-2016 від 17.03.2016р.; не викладено обставин та не додано доказів щодо вручення рахунків уповноваженому представнику замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії портового оператора, згідно п.3.10 Договору №59П-2016 від 17.03.2016р.
Не погодившись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017р. по справі №915/332/17 та направити справу на розгляд до господарського суду Миколаївської області, мотивуючи це тим, що висновки суду, які зроблені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, а сама ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що суд не скористався своїм правом, наданим ст.65 Господарського процесуального кодексу України, тим самим позбавив позивача права на судовий захист.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що в поданій до суду позовній заяві міститься виклад обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, з посиланням на умови укладеного між сторонами договору та законодавства, на підставі якого подається позов, в тексті зазначено та додано копії всіх необхідних доказів, що підтверджують вимогу, вказано детальний обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
25.05.2017р. від ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Югекотоп» до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить суд оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія” у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Югекотоп” з апеляційними доводами позивача не згодний і у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з огляду на наступне.
Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Югекотоп» про стягнення заборгованості в розмірі 2 182 764,84 грн., з якої: 1 848 476,19 грн. - основна заборгованість, 221 816,26 грн. - пеня, 23 745,55 грн. - 3% річних, 88 726,84 грн.- інфляційні.
Господарський суд Миколаївської області, розглянувши матеріали позовної заяви, визнав її такою, що має бути повернута без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Приймаючи оспорювань ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що в порушення приписів п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві не вказано обставин, а також доказів на підтвердження цих обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення заборгованості.
Однак, судова колегія не може погодитись з даним висновком місцевого господарського суду та вважає його необґрунтованим, з огляду на таке .
Як вбачається із змісту позовної заяви Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія», в ній, у відповідності з вимогами ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, міститься виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: посилання на копію Договору надання послуг №59П-2016 від 17.03.2016р., що був підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками сторін і на основі якого повинні виконуватися всі домовленості сторін; посилання на копії приймально-здавальних актів, копії актів надання послуг, копії рахунків на оплату виконаних робіт, копії листів позивача до відповідача з вимогами сплати наданих рахунків, копію поштового повідомлення про вручення та інші додані докази, які по переконанню заявника, підтверджують викладені в позовній заяві обставини.
Крім того, в тексті позовної заяви по справі №915/332/17 наводиться детальні розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з несплатою виставлених рахунків, з зазначенням періоду прострочення, розміру відсотків, кількості днів прострочення по періодах та загальна сума санкцій.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов.
Пунктом 3 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Що стосується посилання в оскаржуваній ухвалі на ненадання позивачем доказів щодо отримання від замовника заявок на виконання додаткових робіт з перевантаження вантажу та доказів щодо вручення рахунків уповноваженому представнику замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії портового оператора, то судова колегія зазначає, що відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази або може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Вказані позиції відображені і в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якою зазначено, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те що, враховуючи приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Отже, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості витребувати необхідні документи, а аналіз норм діючого законодавства свідчить про те, що обставини справи з'ясовуються судом під час розгляду її по суті, при цьому, суддя при підготовці справи до розгляду вправі витребувати додатково необхідні для вирішення справи докази, чого не було враховано судом першої інстанції.
Тобто, Господарський суд Миколаївської області необґрунтовано повернув позовну заяву Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія», невірно застосував п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ухвала про повернення позовної заяви Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017р. у справі №915/332/17 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, а висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому вказану ухвалу слід скасувати, апеляційну скаргу Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» - задовольнити, а позовні матеріали направити в Господарський суд Миколаївської області для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017р. по справі №915/332/17 про повернення без розгляду позовної заяви Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» скасувати.
3. Позовну заяву Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» доданими до неї матеріалами направити до Господарського суду Миколаївської області для розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 01.06.2017р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Головей В.М.