"30" травня 2017 р.Справа № 923/803/15
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Ярош А.І., Гладишевої Т.Я.
Секретар судового засідання: Іванов І.В.
За участю повноважних представників сторін:
від відповідача-2 - ОСОБА_1, за довіреністю;
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14 березня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення
по справі № 923/803/15
за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі:
1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
2. Державної фінансової інспекції в Херсонській області
до відповідачів:
1. Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України
2. Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
3. Приватного підприємства «КОМПЛЕКТАВТОДОР»
4. Приватного підприємства «ПІВДЕНЬПРОФБУД»
про визнання недійсними конкурсних торгів, визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину
У березні 2017 року Прокуратура Одеської області звернулась до Господарського суду Херсонської області із заявою про винесення додаткового рішення по справі № 923/803/15 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 49 ГПК України, а саме: стягнути з відповідачів в рівних частках на користь прокуратури Одеської області грошові кошти в сумі 105 413, 76 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору за подачу касаційної скарги.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14 березня 2017 року по справі № 923/803/15 (суддя Литвинова В.В.) відмовлено у задоволені заяви про винесення додаткового рішення.
Відмовляючи прокуратурі у винесенні додаткового рішення по справі, суд першої інстанції, послався на те, що підстави для його прийняття передбачені ст. 88 ГПК та є вичерпними, але взагалі не надав правового обґрунтування, чому судові витрати, пов'язані із касаційним розглядом справи, які невраховані судом першої інстанції при прийнятті остаточного рішення, не можуть бути відшкодовані шляхом прийняття додаткового рішення.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Прокуратура Одеської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, посилаючись на порушення та неправильне застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також оскаржувана ухвала не містить причин відмови у задоволенні заяви, що не відповідає п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення».
Більш детальніше доводи викладені у скарзі.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 травня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ярош А.І., Гладишевої Т.Я., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30 травня 2017 року о 14:40 год.
В судове засідання, яке призначене на 30 травня 2017 року, представники прокуратури, позивачів та відповідача-1, відповідача-2 й відповідача-3 не з'явилися, не скористалися наданими їм ст. 22 ГПК України правом.
29 травня 2017 року до канцелярії суду від Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (правонаступник - Державної фінансової інспекції в Херсонській області внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Південного офісу Держаудитслужби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» від 06.04.2016р.за № 266.) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника.
Апеляційною інстанцією враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Задовольнивши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності вищезазначених представників сторін.
Заслухавши пояснення представника ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.
За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2015 року Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (позивач-1) та Державної фінансової інспекції в Херсонській області (позивач-2) до Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України (відповідач-1), Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (відповідач-2), Приватного підприємства «КОМПЛЕКТАВТОДОР» (відповідач-3), Приватного підприємства «ПІВДЕНЬПРОФБУД» (відповідач-4), в якому просив:
1) визнати недійсними конкурсні торги, а саме: рішення комітету з конкурсних торгів Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України, оформлене протоколом про оцінку пропозицій конкурсних торгів від 28.01.2015р. № 5, в частині оцінки пропозицій учасників за лотами № 3, 5, 9 та допуску до оцінки за лотами 1-3, 5-9 пропозицій Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і Приватного підприємства «ПІВДЕНЬПРОФБУД»;
2) визнати недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Договір № 1Д-ОАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 18.02.2015р. на суму 25 095 400, 00 грн.;
3) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України кошти отримані як попередню оплату (аванс) за Договором № 1Д-ОАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області в сумі 5 531 500 грн.;
4) визнати недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та Приватним підприємством «КОМПЛЕКТАВТОДОР» Договір № 1Д-КАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 18.02.2015р. на суму 1 500 000, 00 грн.;
5) визнати недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та приватним підприємством «ПІВДЕНЬПРОФБУД» Договір № 1ППБ/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 18.02.2015р. на суму 500 000, 00 грн. (Том І, а.с. 3-13).
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.07.2015р. (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними конкурсні торги, а саме: рішення комітету з конкурсних торгів Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України, оформлене протоколом про оцінку пропозицій конкурсних торгів від 28.01.2015р. № 5, в частині оцінки пропозицій учасників за лотом № 9, переможцем за яким визнано Приватне підприємство «ПІВДЕНЬПРОФБУД». Визнано недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та приватним підприємством «ПІВДЕНЬПРОФБУД» договір № 1ППБ/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 18.02.2015р. на суму 500 000 грн. Стягнуто з Приватного підприємства «ПІВДЕНЬПРОФБУД» в доход державного бюджету України 2 436 грн. судового збору. В задоволені іншої частини позовних вимог в інтересах держави, в особі позивачів 1 та 2, відмовлено (Том І, а.с. 197-201).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. (головуючий суддя Діброва Г.І., судді: Журавльов О.О., Ліпчанська Н.В.) апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 30.07.2015р. по справі № 923/803/15 залишено без змін (Том ІІ, а.с. 58-61).
Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016р. (головуючий суддя Нєсвєтова Н.М., судді: Вовк І.В., Черкащенко М.М.) касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково. Скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. та рішення Господарського суду Херсонської області від 30.07.2015р. по справі № 923/803/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Приватного підприємства «КОМПЛЕКТАВТОДОР». В цій частині справу № 923/803/15 передано до суду першої інстанції на новий розгляд (Том ІІ, а.с. 138-144).
При цьому, за подачу касаційної скарги прокуратурою Одеської області сплачено судовий збір в сумі 105 413, 76 грн., що вбачається та підтверджується платіжним дорученням № 60 від 08 лютого 2016 року на зазначену суму (Том ІІ, а.с. 118).
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.11.2016р. (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними конкурсні торги, а саме: рішення комітету з конкурсних торгів Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України, оформлене протоколом про оцінку пропозицій конкурсних торгів від 28.01.2015р. № 5, в частині оцінки пропозицій учасників за лотами № 3, 5 та допуску до оцінки за лотами 1-3, 5-9 пропозицій Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Визнано недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Договір № 1Д-ОАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 18.02.2015р. на суму 25 095 400, 00 грн. Визнано недійсним укладений між Службою автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України та Приватним підприємством «КОМПЛЕКТАВТОДОР» договір № 1Д-КАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 18.02.2015 на суму 1 500 000, 00 грн. Припинено провадження по справі в частині вимог щодо застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України коштів, отриманих як попередню оплату (аванс) за договором № 1Д-ОАД/15 від 13.02.2015р. про закупівлю поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області в сумі 5 531 500, 00 грн. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України в доход державного бюджету України 1 378, 00 грн. судового збору. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в доход державного бюджету України 1 378, 00 грн. судового збору. Стягнуто з ПП «КОМПЛЕКТАВТОДОР» в доход державного бюджету України 1 378, 00 грн. судового збору (Том V, а.с. 100-106).
При прийнятті цього рішення, розподіл судових витрат, пов'язаних із касаційним оскарженням у цій судовій справі, не здійснено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. (головуючий суддя Бєляновський В.В., судді: Величко Т.А., Поліщук Л.В.) апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 30.07.2015р. по справі № 923/803/15 залишено без змін (Том V, а.с. 172-182).
06 березня 2017 року до Господарського суду Херсонської області надійшла заява від Прокуратури Одеської області про винесення додаткового рішення по даній справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат в сумі 105 413, 76 грн., згідно зі ст. 49 ГПК України, понесених при звернені до касаційної інстанції при оскаржені рішень (Том V, а.с. 186-188).
Частиною 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Статтею 49 ГПК України визначений розподіл господарських витрат.
Так судовий збір покладається:
- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача). Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.
Крім того, пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз'яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Отже, здійснюючи новий розгляд справи № 923/803/15 та приймаючи рішення від 10.11.2016р. про задоволення позову, суд першої інстанції повинен здійснити розподіл судового збору сплаченого при первинному розгляді даної справи, в тому числі і за розгляд касаційної скарги в суді касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Як вбачається з рішення Господарського суду Херсонської області від 10.11.2016р., судом зроблено розподіл судових витрат по новому розгляді справи без урахування витрат, понесених за подання касаційної скарги при первинному розгляді.
Частиною 1 статті 88 ГПК України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялась.
Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, вирішити питання про розподіл судового збору.
Враховуючи те, що при прийняті рішення 10.11.2016р. про задоволення позову, судом першої інстанції перерозподілу судового збору у повному обсязі здійснено не було, місцевий суд дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для винесення додаткового рішення у справі № 923/803/15 щодо розподілу судового збору в сумі 105 413, 76 грн. за подання касаційної скарги Заступником прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.07.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. по справі № 923/803/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Приватного підприємства «КОМПЛЕКТАВТОДОР».
Отже, з огляду на вищезазначене та враховуючи приписи ч. 5 ст. 49 ГПК України судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення по справі № 923/803/15 щодо перерозподілу судових витрат, які були понесені прокуратурою Одеської області в сумі 105 413, 76 грн. за подання касаційної скарги.
Водночас, колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі та задовольнити вказану заяву про прийняття додаткового рішення.
Положеннями ст. 106 ГПК України передбачено, що ухвала суду про відмову прийняти додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку, проте чинний ГПК України чітко не встановлює повноважень суду апеляційної інстанції при скасуванні ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.
При прийнятті рішення стосовно вимог апелянта про задоволення заяву про прийняття додаткового рішення колегія суддів виходить з такого.
Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» роз'яснено, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Згідно із статтями 101 і 111-9 ГПК апеляційна і касаційна інстанції вправі прийняти додаткове рішення, роз'яснити чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції (пункт 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення»).
Отже, додаткове рішення у цій справі може бути прийнято судом першої інстанції, апеляційний суд права на це не має.
При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ГПК України додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Згідно з п.п. 13, 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» додаткове рішення і ухвала про відхилення заяви щодо його прийняття можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому розділами XII і XII-1 ГПК. Додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.
Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку самостійно, окремо від первісного судового рішення.
Тому, у випадку прийняття судом апеляційної інстанції додаткового судового рішення у цій справі сторони фактично будуть позбавлені права оскаржити його в апеляційному порядку як самостійне судове рішення.
З огляду на вищевикладене, вимоги апелянта про скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 14 березня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення по справі № 923/803/15 визнаються колегією суддів обґрунтованими, а вимоги щодо задоволення заяви про прийняття додаткового рішення, - такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Судова колегія вважає, що при винесенні оспорюваної ухвали судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми процесуального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а відповідна заява про прийняття додаткового рішення - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Отже, з огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає частковому задоволенню, а витрати за її подачу покладаються на Службу автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України, Дочірнє підприємство «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Приватне підприємство «КОМПЛЕКТАВТОДОР» в рівних частках, тобто по 533, 33 грн. з кожного підприємства (1 600 грн. / 3 = 533, 33 грн.).
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 ч. 1 п. 1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14 березня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення по справі № 923/803/15 - скасувати.
Заяву Прокуратури Одеської області про прийняття додаткового рішення по справі № 923/803/15 передати на розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України на користь Прокуратури Одеської області грошові кошти в сумі 533, 33 грн. в рахунок відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Прокуратури Одеської області грошові кошти в сумі 533, 33 грн. в рахунок відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з Приватного підприємства «КОМПЛЕКТАВТОДОР» на користь Прокуратури Одеської області грошові кошти в сумі 533, 33 грн. в рахунок відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням усіх необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 01.06.2017р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя А.І. Ярош
Суддя Т.Я. Гладишева