"31" травня 2017 р.Справа № 915/1192/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Жекова В. І.,
суддів: Лашина В. В., Богатиря К. В.,
(Склад колегії суддів визначено згідно з протоколом про автоматизовану зміну складу колегії суддів від 19.04.2017 р.)
при секретарі судового засідання - Чеголя Є.О.,
за участю представників учасників процесу:
ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - ОСОБА_1,
ТОВ “Миколаївгаз Збут” - ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Миколаївгаз Збут”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 21.02.2017 р.
у справі № 915/1192/16
за позовом ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до ТОВ “Миколаївгаз Збут”
про стягнення 44464,45 грн.
та за зустрічним позовом ТОВ “Миколаївгаз Збут”
до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
про стягнення 3792991,36 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 р. апеляційну скаргу ТОВ “Миколаївгаз Збут” на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.02.2017 р. у справі №915/1192/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю. на 24.04.2017 р.
Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №290 від 19.04.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із перебуванням судді-учасника колегії по справі ОСОБА_3 з 10.04.2017 р. по 26.05.2017 р. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ТОВ “Миколаївгаз Збут” визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Лашина В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. вищенаведену апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Лашина В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. розгляд апеляційної скарги був відкладений на 31.05.2017 р.
Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 31.05.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
08.11.2016 р. ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ “Миколаївгаз Збут”, в якому просило стягнути 44464,45 грн. боргу, з яких: 12507,23 грн. - 3% річних та 31957,22 грн. - інфляційні (а.с. 3-6).
Обґрунтовуючи позов, ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” посилається на невиконання ТОВ “Миколаївгаз Збут” умов договору №15-776-Б від 23.06.2015 р. купівлі-продажу природного газу щодо його своєчасної оплати, згідно до актів приймання-передачі природного газу на загальну суму 4953967,92 грн.
03.01.2017 р. ТОВ “Миколаївгаз Збут” звернулось до господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, в якому просило стягнути 3792991,36 грн. - 7% штрафу (а.с. 57-59).
Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ “Миколаївгаз Збут” посилається на те, що ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, всупереч умовам договору, недопоставило природний газ в листопаді 2015 року на суму 18861019,2 грн. та у грудні 2015 року на суму 35369571,6 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.02.2017 р. (головуючий суддя Смородінова О. Г.) первісний позов задоволений у повному обсязі, а саме стягнено з ТОВ “Миколаївгаз Збут” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 44464,45 грн. боргу, з яких 12507,23 грн. - 3% річних, 31957,22 грн. - інфляційні, та 1378,00 грн. судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с. 164-172).
Рішення мотивоване тим, що час підписання та повернення актів ПАТ “НАК “Нафтогаз України” не впливає на момент виникнення у відповідача зобов'язання з його оплати, з огляду на те, що обов'язок здійснювати оплату шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки узгоджений сторонами в п.6.1 договору без зауважень та заперечень. ТОВ “Миколаївгаз Збут” не надало суду жодних доказів звернення до пункту приймання-передачі газу з підземного сховища та отримання відомостей про відсутність газу, поставленого ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у період згідно з умовами договору. ПАТ “НАК “Нафтогаз України” надало суду документальні докази наявності у розрахункових (планових) балансах на листопад та грудень 2015 року обсягів природного газу, який буде поставлений до Миколаївської області.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ТОВ “Миколаївгаз Збут” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що не міг впливати на стан розрахунків за цим договором, так як списання грошових коштів проводилося в автоматичному режимі уповноваженим банком в межах встановленого НКРЕК нормативу. Матеріали справи не містять доказів того, що ПАТ “НАК “Нафтогаз України” повідомляло ТОВ “Миколаївгаз Збут” про те, що у нього є підтверджений ресурс газу на виконання умов договору щодо поставки в листопаді - грудні 2015 року в обсягах, визначених у п.2.1 договору.
ТОВ “Миколаївгаз Збут” у судовому засіданні підтримало апеляційну скаргу та просило її задовольнити.
ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2015 р. між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” та ТОВ “Миколаївгаз Збут” був укладений договір №15-776-Б на купівлю-продаж природного газу (а.с. 14-18), згідно з п.п. 1.1,1.2 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п.2.1 договору, продавець передає покупцеві у період з 01.07.2015 р. по 31.12.2015 р. газ в обсязі 7805 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів: липень - 100,800, серпень - 100,800, вересень - 100,900, жовтень - 300,800, листопад - 2500,800, грудень - 4700,900.
Згідно з п.2.1.1 договору, обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу.
Згідно з п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п.3.4 договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язався надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язався повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Відповідно до розділу ХІ договору, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору, НАК “Нафтогаз України” поставив ТОВ “Миколаївгаз Збут” в період з липня 2015 року по жовтень 2015 року природний газ в обсязі 625,501 тис. куб. м. на загальну суму 4 953 967,92 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання-передачі газу (а.с. 20-23).
ТОВ “Миколаївгаз Збут” отриманий газ оплатило, однак оплату проводило несвоєчасно, про що свідчить виписка операцій по підприємству ТОВ “Миколаївгаз Збут” з 01.06.2015 р. по 30.06.2016 р. (а.с. 25-26).
Відповідно до ст. 11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, п.6.1 договору узгоджується з вимогами ч.1 ст. 692 ЦК України та ним визначений конкретний строк остаточного розрахунку за фактично переданий газ - до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, що відповідає приписам ч.1 ст. 530 ЦК України.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що, відповідно до п.3.4 договору, акти приймання-передачі газу визначаються в якості підстави для остаточних розрахунків сторін, але з урахуванням змісту п.6.1 цього договору, тому судова колегія дійшла висновку, що несвоєчасне повернення продавцем актів приймання-передачі жодним чином не змінює встановлений конкретний строк оплати поставленого газу, тобто настання обов'язку з оплати спожитого газу не обумовлюється моментом повернення (підписання) вказаних актів, отже час підписання сторонами відповідного акта чи час його повернення покупцю не впливає на момент виникнення прострочення за грошовим зобов'язанням ТОВ “Миколаївгаз Збут”.
Згідно до ч.ч.1,2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
ОСОБА_1, згідно до п.4.1 договору, сторони погодили, що кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця.
Судова колегія зазначає, що не здійснення повернення актів приймання-передачі газу не може змінювати конкретний строк оплати, визначений п.6.1 договору, оскільки акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць, що пов'язано з технологією виробництва, а виходячи з показників своїх комерційних вузлів обліку газу, ТОВ “Миколаївгаз Збут” мало дані щодо фактичних обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків.
Крім того, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, зважаючи на умови договору, якими сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається покупцю по місяцях, визначена його вартість, то ТОВ “Миколаївгаз Збут” мало усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з постачальником.
Також, як вірно прийнято до уваги місцевим судом, наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі газу підписані обома сторонами без зауважень та заперечень, що також свідчить про узгодженість обсягів поставленого газу.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку має місце прострочення ТОВ “Миколаївгаз Збут” виконання зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого ПАТ “НАК Нафтогаз України” природного газу.
Щодо посилань в апеляційній скарзі ТОВ “Миколаївгаз Збут” стосовно того, що воно не мало змоги впливати на стан розрахунків за договором, оскільки списання грошових коштів проводилось в автоматичному режимі уповноваженим банком, відповідно до умов п.6.2 договору, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з п.6.2 договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця, відповідно до вимог Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, кожного банківського дня розрахункового місяця, згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
Враховуючи викладене, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що п.6.2 договору погоджує лише порядок проведення оплати, жодним чином не впливаючи та не змінюючи умови п.6.1, яким передбачений обов'язок здійснювати оплату за газ шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає обґрунтованою вимогу ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо стягнення 44464,45 грн. боргу, з яких 12507,23 грн. - 3% річних за період з 20.08.2015 р. по 29.12.2015 р. та 31957,22 грн. - інфляційні за період з 20.08.2015 р. по 30.11.2015 р., та відповідно правомірним задоволення місцевим судом первісного позову у повному обсязі.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 14.09.2016 р. по справі №909/79/16 та Верховний Суд України в ухвалі від 03.11.2016 р. з цієї ж справи.
Щодо зустрічного позову ТОВ “Миколаївгаз Збут” про стягнення з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” 7% штрафу у розмірі 3 792 991,36 грн. за порушення умов договору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.3.1 договору, продавець передає покупцю у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, ТОВ “Миколаївгаз Збут” не надало доказів звернення до пункту приймання-передачі газу та отримання відомостей про відсутність газу, поставленого ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у листопаді та грудні 2015 року.
Але ПАТ “НАК “Нафтогаз України” надало суду копії листів від 29.10.2015 р. №6-7363/1.2-15 та від 25.11.2015 р. №6-8167/1.2-15 до ПАТ “Укртрансгаз”, ПАТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта” та ПАТ “ДАТ Чорноморнафтогаз” щодо розрахункового (планового) балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад та грудень 2015 року (а.с. 116,122), копії розрахункових (планових) балансів надходження та розподілу природного газу на листопад та грудень 2015 року з додатками, серед яких додатки №3 (а.с. 121,127), які визначають розподіл граничних обсягів природного газу для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів за регіонами України (в розрізі газорозподільних підприємств).
З наданих додатків вбачається, що у листопаді 2015 року на Миколаївську область було виділено обсяг газу для потреб бюджетних установ і організацій у розмірі 3,715 млн. куб. м, а у грудні 2015 року - 5,688 млн. куб. м.
Посилання апелянта у скарзі на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ПАТ “НАК “Нафтогаз України” повідомляло ТОВ “Миколаївгаз Збут” про те, що у нього є підтверджений ресурс газу на виконання умов договору щодо поставки в листопаді - грудні 2015 року в обсягах, визначених у п. 2.1 договору, судовою колегією до уваги прийняті бути не можуть, оскільки, договір не містить обов'язку ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо повідомлення наявності ресурсу та поставка газу здійснюється на підставі договору, тобто обумовленому у ньому обсягу поставки газу у відповідному місяці, без попереднього повідомлення наявності ресурсу і ТОВ “Миколаївгаз Збут” проти цього не заперечувало при укладанні договору.
В матеріалах справи наявний договір №МКЗ-Б-02-2015-154/10 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2015 р. (а.с. 156-160), укладений між ТОВ “Миколаївгаз Збут”, як покупцем, та ТОВ “РГК Трейдінг”, як продавцем, в період дії договору №15-776-Б від 23.06.2015 р., укладеного з ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, про поставку природного газу з жовтня 2015 року по грудень 2015 року в обсязі 9181,047 тис. куб. м.
При цьому матеріали справи не містять звернень ТОВ “Миколаївгаз Збут” до ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо укладення ним договору з іншим постачальником та про можливе вирішення питання щодо припинення дії договору №15-776-Б від 23.06.2015 р.
Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ “Миколаївгаз Збут” до ПАТ “НАК “Нафтогаз України” з претензіями, вимогами або листами щодо неналежного виконання останнім умов договору №15-776-Б від 23.06.2015 р. в частині недопоставки природного газу у листопаді та грудні 2015 року.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про свідому та з власної ініціативи відмову ТОВ “Миколаївгаз Збут” від закупівлі природного газу у ПАТ “НАК “Нафтогаз України” за договором №15-776-Б від 23.06.2015 р. у листопаді - грудні 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про ринок природного газу” від 09.04.2015 р., суб'єкти ринку природного газу рівні у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем.
Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України “Про ринок природного газу”, оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG можуть відмовити суб'єкту ринку природного газу (замовнику) в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG за наявності однієї з таких підстав: 1) відсутність або недостатність вільної потужності; 2) надання доступу стане перешкодою для виконання таким оператором спеціальних обов'язків, покладених на нього відповідно до статті 11 цього Закону; 3) відмова в доступі є виправданою на підставі рішення, прийнятого відповідно до статті 55 цього Закону.
Про відмову в доступі до газотранспортної системи або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG повідомляють (із зазначенням причин відмови) суб'єкта ринку природного газу та Регулятора протягом п'яти робочих днів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Миколаївгаз Збут” не надало належних доказів на підтвердження факту відсутності газу у спірний період, зокрема, доказів отримання відповідної відмови оператора, тому судом не встановлено порушень ПАТ “НАК “Нафтогаз України” прав та законних інтересів ТОВ “Миколаївгаз Збут”, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою відмову місцевого суду у задоволенні зустрічного позову.
Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.02.2017 р. зі справи №915/1192/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Миколаївгаз Збут” - без задоволення.
Постанова, відповідно до вимог ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 01.06.2017 р.
Головуючий суддя: Жеков В. І.
Судді: Лашин В. В.
ОСОБА_4