"31" травня 2017 р.Справа № 923/9/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Федорончук Д.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю),
від відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум»
на рішення господарського суду Херсонської області від 21.03.2017
у справі № 923/9/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум»
до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав»
про стягнення 331 710,85 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 31.05.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум» (далі - ТОВ «Магнум», позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Берислав», відповідач) про стягнення 331 710,85 грн., яка включає в себе суму основного боргу, нараховані 3% річних, інфляційні втрати та витрати по сплаті судового збору.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості виконаних ТОВ «Магнум» робіт за укладеним між сторонами договором № 8 від 07.04.2014.
Рішенням господарським судом Херсонської області від 21.03.2017 (суддя Гридасов Ю.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що між сторонами існує спір з приводу обсягу фактично виконаних позивачем робіт за Договором, з приводу вказаного недоліку робіт експертиза, на вимогу однієї зі сторін Договору, відповідно до ст. 853 ЦК України не призначалась. Виконані позивачем роботи не прийняті відповідачем, навіть після спливу строку (кінцевого терміну) здачі (виконання) робіт. Відповідач фактично розпорядився виготовленою позивачем продукцією. Право власності на виготовлену позивачем продукцію перейшло до відповідача 30.11.2014, відповідно до умов п. 2.8. Договору та вимог частини 6 статті 853 ЦК України. Разом з тим, матеріально правові підстави, якими ТОВ «Магнум» обґрунтовує позовні вимоги, не передбачають виникнення у відповідача зобов'язання, щодо оплати фактично виконаних ТОВ «Магнум» робіт без узгодження (підписання) відповідного акту здачі-приймання таких робіт.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ «Магнум» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд, рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги стягнути з відповідача.
Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.
10.04.2017 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ «Магнум» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 17.05.2017.
15.05.2017 на електрону пошту суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням його представника.
17.05.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, скаргу безпідставною, необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.05.2017 задоволено клопотання позивача, у зв'язку з цим, розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.05.2017.
28.05.2017 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «АрменалМіттал Кривий Ріг» та клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ТОВ «Магнум» отримати та надати до суду додаткові докази по результатам оскарження постанови про закриття кримінального провадження №1201423010000479 від 02.06.2014.
31.05.2017 в судовому засідання судова колегія з'ясувала думку представників сторін щодо вищевказаних клопотань та дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань, з огляду на наступне.
Стосовно клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «АрменалМіттал Кривий Ріг», колегія суддів зазначає, що залучення ПАТ «АрменалМіттал Кривий Ріг» у якості співвідповідача у справі буде мати наслідком заявлення нових вимог до нового відповідача, до якого позивач не звертався з пропозицією про стягнення боргу та штрафних санкцій.
Відповідно до ч. ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні (п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення»).
З огляду на викладене, залучення співвідповідача у даній справі призведе до зміни підстав позову, яка на стадії розгляду справи апеляційним судом процесуальним законодавством не передбачена.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Стосовно клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного та всебічного розгляду справи.
В судовому засіданні 31.05.2017 представники позивача надали пояснення, якими підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2017 надала пояснення, в яких заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2014 між ПАТ «АрселорМіттал Берислав» (Замовник) та ТОВ «Магнум» (Виконавець) був укладений Договір №8 на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки Херсонської області, згідно «Плану гірничих робіт на 2014 рік» (а.с.10-23).
Зазначений комплекс робіт (зокрема, добування вапняку, його дроблення та сортування, транспортування самоскидами на залізничну станцію Блакитна Одеської області, завантаження вапняку у вагони і т. д.) згідно із п.п.1.1.1. - 1.1.9. Договору.
Пунктом 3.3.3. Договору передбачено що Виконавець зобов'язується прийняти виконані Роботи за Актом виконаних робіт. У разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт Замовник зобов'язаний підписати Акт на протязі трьох робочих днів.
Розділом 4 Договору передбачена Ціна та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 4.8. оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта виконаних робіт.
Згідно з п. п.5.1., 5.2., 5.3. Договору здача і приймання виконаних робіт здійснюється шляхом надання позивачем відповідачу відповідних актів.
Відповідно до п. 5.4. Договору відповідач розглядає та підписує акти протягом 3 робочих днів. У разі відмови від підписання відповідач повинен надати письмову мотивовану відмову від підписання не пізніше 3 календарних днів після спливу терміну передбаченого цим пунктом на розгляд такого акта.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. Договору він вступає в силу з 07.04.2014 і діє до 30.12.2014. Договір може бути пролонгований за домовленістю Сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
За неналежне виконання або порушення умов Договору Замовник і Виконавець несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, порушенням зобов'язань є його невиконання, або неналежне виконання, тобто порушенням умов визначеннях змістом зобов'язання (п.7.1.)
Судова колегія вважає, що договір №8 від 07.04.2014 за своєю правовою природою є змішаним договором про надання послуг та підряду.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
16.05.2014 комісією у складі: ПАТ «АрселорМіттал Берислав» в особі, технічного директора ОСОБА_4, майстра дільниці відвантаження ж/д станції «Блакитна» ОСОБА_5, ваговика ж/д станції «Блактная» ОСОБА_6 та ТОВ «Магнум» в особі головного інженера ОСОБА_7, начальника контрольно-облікового відділу ОСОБА_8М складено акт звірки № 23 перевезеної продукції, в якому сторони зазначили, що в період з 25.04.2014 по 15.05.2014 включно, ТОВ «Магнум» виконало перевезення 6 030 тонн готової продукції 3 і 4 шару з Південної частини Архангельского кар'єра на ж/д станцію «Блакитна» для забезпечення завантаження вагонів.
Даний акт, був підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень (а.с. 33).
В подальшому на підставі вищевказаного акту звірки №23 позивачем був складений акт №МА-0000009 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 16.05.2014 року на суму 133 793,64 грн. та рахунок-фактура №МА-0000012 від 16.05.2014 для оплати вищевказаної суми.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не представлено суду належних і допустимих доказів вручення акту здачі-приймання робіт від 16.05.2014 року №МА-0000009 та рахунку-фактури від 16.05.2014 року №МА-0000012 особисто генеральному директору ПАТ «АМБ» ОСОБА_9 в офісі 16.05.2014.
Господарський суд встановив, що відповідач отримав від позивача вказані вище акт здачі-приймання робіт та рахунок-фактуру від 16.05.2014 року засобами поштового зв'язку лише в грудні 2014 року. Після отримання акту та рахунку ПАТ «АМБ» в установленому Договором порядку та строки направило на адресу ТОВ «Магнум» лист за № 417 від 12.12.2014, в якому було відображено письмову обґрунтовану відмову від підписання акту здачі-приймання №МА-0000009 від 16.05.2014, а саме: - невідповідність обсягів виконаних робіт.
Проте, судова колегія не погоджується з судом першої інстанції, оскільки обставини на які він посилається, як на встановлені, не відповідають матеріалам справи.
Дійсно, в матеріалах справи відсутні докази вручення акту здачі-приймання робіт від 16.05.2014 року №МА-0000009 та рахунку-фактури від 16.05.2014 року №МА-0000012 особисто генеральному директору відповідача, однак, засобами поштового зв'язку відповідач отримав акт здачі-приймання робіт та рахунок-фактуру 08.08.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.08.2017 (а.с. 24).
Протягом трьох календарних днів, як того вимагає п. п. 3.3.3, 5.4. укладеного між сторонами Договору №8 від 07.04.2014, відповідач зобов'язаний прийняти виконанні роботи та підписати акт або надати письмову мотивовану відмову від підписання акту.
Проте, лише 12.12.2014 відповідач направив на адресу позивача лист №417, в якому зазначив, що в акті обсяги виконаних робіт не відповідають фактично виконаним роботам. У зв'язку з цим, акт здачі-приймання робіт від 16.05.2014 року №МА-0000009 засобами зв'язку 13.12.2014 (а.с. 103) було повернуто позивачу без підпису відповідача.
Тобто, в порушення п. п. 3.3.3, 5.4. Договору відповідач надіслав на адресу позивача відмову від писання акту через чотири місяці, з дати отримання акту засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Отже, приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що відповідь-відмова від підписання спірного акта здачі-приймання робіт № МА-0000009 від 16.05.2014 відповідачем на адресу позивача була надіслана лише 13.12.2014 листом від 12.12.2014 за № 417, тобто з порушенням визначених п. п. 3.3.3., 5.4. Договору (3-денного строку для перевірки та підписання актів замовником чи надання мотивованої відмови від їх підписання), а відтак перелічені у ньому роботи на суму 133 793,64 грн. вважаються прийнятими ПАТ «АрселорМіттал Берислав», що має своїм наслідком настання обов'язку останнього їх оплати.
Судова колегія не приймає до уваги посилання ТОВ «Магнум», що станом на час подання позовної заяви, вартість робіт складає 331 710,85 грн. у зв'язку зі зміною вартості палива та офіційного курсу НБУ долара США, адже відповідно до п. 4.5. Договору № 8 сторони узгодили, що вартість робіт включає в себе паливну частину - 59%, валютну частину - 30% та незмінну складову - 11%. Паливна та валютна частини повинні корегуватись та розраховуватись на дату складання акту виконаних робіт, отже, подальше корегування, таких складових вартості робіт, як паливної та валютної частини, умовами Договору №8 не передбачено.
Судова колегія дійшла висновку, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 133 793,64 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Магнум» 3% річних та інфляційних втрат за період з 21.08.2014 по 22.12.2016, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з періодом (з 21.08.2014 по 22.12.2016), нарахування штрафних санкцій, який визначив позивач, оскільки акт здачі-приймання робіт від 16.05.2014 відповідач отримав поштою 08.08.2014. Відповідно до п. п. 3.3.3., 5.4. Договору відповідач протягом 3-денного строку перевіряє та підписує акти або надає мотивовану відмову від їх підписання, а згідно з п. 4.8. договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 банківських днів із моменту підписання відповідного акту виконаних робіт. Приймаючи до уваги викладене, початковою датою нарахування штрафних санкцій є 21.08.2014 (08.08.2014+3дні+10днів), а кінцевою датою - 22.12.2016, день складання та підпису позовної заяви позивачем.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 21.08.2014 по 22.12.2016, в розмірі 9 405,00 грн. колегія суддів не погоджується з останнім, оскільки він містить арифметичні помилки, у зв'язку з цим, судова колегія зробила власний розрахунок:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів (грн.)
133 793,6421.08.2014 - 22.12.20168553 %9 391,48
Таким чином, загальна сума 3% річних складає 9 391,48 грн.
Судова колегія, також, за допомогою системи «ОСОБА_3 закон» перевірила розрахунки позивача щодо інфляційних втрат за період з 21.08.2014 по 22.12.2016 у розмірі 104 393,19 грн. та встановила, що сума інфляції за вказаний період перевищує суму, заявлену до стягнення позивачем, однак враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право, відповідно до ст. 22 ГПК України, належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму інфляційних втрат в розмірі 104 393,19 грн.
З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 9 391,48 грн. та інфляційних втрат в розмірі 104 393,19 грн., підлягають задоволенню, з урахуванням перерахунку суми 3% річних.
Судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу, що акт звірки №23 та акт здачі-приймання робіт від 16.05.2014 не містять посилань на спірний договір і тому вони не можуть бути належними доказами, адже дослідивши з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України всі надані сторонами докази судова колегія встановила, що наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання робіт №МА-0000012 від 20.05.2014 та рахунок-фактура №МА-0000016 від 20.05.2014, виставлений позивачем відповідачу на оплату виконаних робіт, також не містять посилання на договір, але був сплачений відповідачем без будь-яких зауважень (а.с. 54, 56-57).
Крім цього, доказів існування між сторонами будь-яких інших договірних правовідносин відповідач не надав.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задовольню, а рішення господарського суду частковому скасуванню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум» - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 21.03.2017 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум» - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Берислав» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум» :
133 793,64 грн. - основного боргу,
104 393,19 грн. - інфляційних втрат,
9 391,48 грн. - 3% річних,
3 713,67 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд позову.
В іншій частині позову - відмовити.”
3. Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати наказ відповідно до резолютивної частини цієї постанови із зазначенням у ньому всіх необхідних реквізитів сторін.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Гладишева Т.Я.
ОСОБА_10