04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" травня 2017 р. Справа№ 910/21583/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Матюхін І.В.
за участю представників:
від позивача Потапчук Н.О.;
від відповідача 1 Бойченко С.В.
від відповідача 2 Деяк Я.М., Ганчук Г.В.
від третьої особи Наконечна Я.С.
розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам"
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 16.01.2017 року
у справі № 910/21583/16 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест
Сервіс"
до 1. Відділу примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України;
2. Державного підприємства "Сетам"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд"
про визнання недійсними електронних торгів
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" задоволено повністю.
Визнано недійсними електронні торги з продажу лоту №176668 - комплекс будівель, споруд та інженерних мереж, загальною площею титульних будівель (літ. Г, Д, Е, Ж, І, К, Р, З) - 4933,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 1, проведені 18.11.2016 р.
Визнано недійсним та скасувано протокол проведення електронних торгів №213129 від 18.11.2016 р.
Зобов'язано Державне підприємство "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; ідентифікаційний код 39958500) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, 6; ідентифікаційний код 38250321) суму сплаченого гарантійного внеску за участь в торгах по лоту №176668 у розмірі 506876 (п'ятсот шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 03 коп.
Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, 6; ідентифікаційний код 38250321) судовий збір у розмірі 10359 (десять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 14 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Сетам" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі №910/21583/16 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі № 910/21583/16 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 11.04.2017 р.
30.03.2017 р. від представника позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу.
11.04.2017 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача.
В судове засідання 11.04.2017 року представник відповідача 1 не з'явився.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. відкладено розгляд справи № 910/21583/16 на 24.04.2017 року. Залучено до участі у справі № 910/21583/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, кімната 80; ідентифікаційний код: 32851239) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Зобов'язано відповідача 2 надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд" копію апеляційної скарги та інші документи у справі.
В судовому засіданні 24.04.2017 року оголошено перерву до 29.05.2017 року.
У зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному змінено скалад колегії суддів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалав даної справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП№42608640 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/11355/13 від 25.11.2013р.
В межах вказаного виконавчого провадження 18.11.2016 р. були проведені електронні торги з продажу лоту №176668 - комплекс будівель, споруд та інженерних мереж, загальною площею титульних будівель (літ. Г, Д, Е, Ж, І, К, Р, З) - 4933,1 кв.м, що знаходяться за адресою:м. Київ, вул. Жмеринська, 1, організатором яких виступило ДП "Сетам".
Переможцем даних торгів визнано єдиного учасника - ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс", який вніс гарантійний внесок у розмірі 506876,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №96 від 17.11.2016 р.
За наслідками проведення торгів був складений та 22.11.2016 р. підписаний позивачем та відповідачем 2 протокол проведення електронних торгів №213129.
Листом №13 від 24.11.2016 р. позивач звернувся до відповідача 1 з проханням зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №42608640 у зв'язку з виявленням інформації про накладений на спірний об'єкт нерухомості арешт на підставі ухвал господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. та від 19.08.2016 р., винесених в межах справи №5011-15/2045-2012.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання недійсними електронних торгів по лоту №176668.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позов ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" про визнання недійсними прилюдних торгів заявлений з підстав порушення відповідачами вимог чинного законодавства при підготовці до проведення оскаржуваних торгів та при їх проведенні, оскільки останні допустили проведення торгів за наявності накладеного арешту на відчужуване нерухоме майно.
Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 р. (надалі - "Порядок").
На виконання Закону України "Про виконавче провадження" розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій (затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р.) (надалі - "Інструкція"), якою визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до названого Закону, інших нормативно-правових актів, підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до п. 1.2 вказаної Інструкції примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного, на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій), реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.
Пунктом 5.12.1 Інструкції передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в п. 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Згідно з п. 1 розділу І Порядку організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП№42608640 з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/11355/13 від 25.11.2013 р.
23.08.2016 р. в.о. начальника ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Головним державним виконавцем була складена заявка №42608640-2/18 на реалізацію арештованого майна ВП №42608640, яка була передана відповідачу 2 як організатору торгів 25.08.2016 р.
Вказана заявка містила відомості про обтяження майна, що передавалося на торги: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2014 р. ВП№42608640 ВПВР ДВС України; заборона на нерухоме майно, згідно іпотечного договору №1-0028/12/22-ІР від 03.03.2012 р., зареєстровано в реєстрі №412.
При цьому, станом на момент формування заявки на реалізацію майна, на комплекс будівель площею 9618,60 кв.м, що знаходиться по вул. Жмеринській, 1, та належить на праві власності ТОВ "Форум-ДС і Ко" був накладний арешт ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 р. у справі №5011-15/2045-2012. Вказані ухвали набрали законної сили з моменту їх винесення та не були оскаржені в апеляційному порядку.
Представник відповідача 2 вказує на те, що про існування вказаних ухвал та накладеного на майно боржника арешту станом на момент формування інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №66462501 не було відомо, оскільки інформація про такі арешти не була внесена у відповідні реєстри.
Матеріалами справи підтверджується, що інформаційну довідку №66462501 щодо спірного нерухомого майна державним виконавцем було сформовано 23.08.2016 р. об 11:58:51 годині, тоді як інформацію стосовно арештів згідно ухвал Господарського суду міста Києва було внесено 23.08.2016 р. о 12:59:55 та 26.08.2016 р. о 11:48:24 відповідно.
В той же час, пунктом 3 розділу ІІ Порядку встановлено, що державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):
Копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;
Копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;
Копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");
У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;
Копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Пунктом 4 вказаного розділу Порядку передбачено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
Аналогічні норми були встановлені в Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 22.12.2015 р., чинного, на момент формування заявки №42608640-2/18 від 23.08.2016 р.
Таким чином, начальник відділу державної виконавчої служби повинен був перевірити наявність чинних обтяжень нерухомого майна, яке мало бути передано на торги відповідачу 2.
При цьому, відомості про накладення арешту на нерухоме майно боржника ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. у справі №5011-15/2045-2012 були внесені через годину після формування державним виконавцем інформаційної довідки №66462501 та станом на момент передання заявки №42608640-2/18 організатору (25.08.2016 р.) вже містилися в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Більш того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2016 р. у справі №826/18232/16 за позовом ЗАТ "Форум-ДС" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування протоколу та акту встановлено, що листами від 11.11.2016 р. та 16.11.2016 р. ліквідатор ЗАТ "ФОРУМ-ДС" повідомляв державного виконавця та ДП "Сетам" про вжиття в рамках справи Господарського суду міста Києва №5011-15/2045-2012 заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ "ФОРУМ-ДС і Ко".
Тобто, як станом на момент передання заявки про реалізацію майна №42608640-2/18 від 23.08.2016 р., так і станом на момент проведення спірних електронних торгів, державний виконавець та організатор торгів були обізнані про існування чинних арештів нерухомого майна, що належить ТОВ "ФОРУМ-ДС і Ко", проте допустили проведення торгів, наслідком яких мало стати його відчуження.
Відповідно до п. 7 розділу Х Порядку не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Таким чином, за наслідками проведення оскаржуваних електронних торгів, арешт нерухомого майна ТОВ "ФОРУМ-ДС і Ко", накладний ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. та від 19.08.2016 р. у справі №5011-15/2045-2012, залишився чинним, оскільки не міг бути знятий державним виконавцем, що унеможливило перехід права власності на таке майно до переможця торгів - ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс", та відповідно, здійснення державної реєстрації такого права.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що електронні торги з продажу лоту №176668 - комплекс будівель, споруд та інженерних мереж, загальною площею титульних будівель (літ. Г, Д, Е, Ж, І, К, Р, З) - 4933,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 1, були проведені 18.11.2016 р. з порушенням норм чинного законодавства, і вказані порушення вплинули на результати таких торгів, оскільки унеможливили реєстрацію права власності на придбане майно за позивачем.
Пунктом 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р. за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 названої Інструкції). З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. При цьому неоскарження позивачем у порядку статті 121-2 ГПК дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби під час виконання судового рішення не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.
Надання Державним підприємством «Сетам» протоколу, сформованого 22.01.2017 року року, про визнання торгів з продажу лоту №176668 проведені 18.11.2016 року такими, що не відбулися, під час апеляційного розгляду не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним електронних торгів оскільки рішення суду першої інстанції оголошено 16.01.2016 року, тому Господарський суд міста Києва розглянув справу № 910/21583/16 враховуючи докази, які були наявні в матеріалах справи. Про можливе визнання торгів такими, що не відбулися суд першої інстанції не міг знати.
На момент організації та проведення електронних торгів з 15.11.2016 р. по 18.11.2016 р. був чинний арешт на відчуження майна за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 1, накладений на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 18.05.2016 р.. що був зареєстрований в реєстрі 23.08.2016 р., а відповідно - державний виконавець не мав права здійснювати реалізації майна, на яке накладено арешт на підставі судового рішення.
Вказаний арешт на майно за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 1, був накладений за заявою ТОВ «Євробудтрейд» у справі про визнання правочинів недійсними по відчуженню цього ж майна від ЗАТ "Форум-ДС" на користь трьох пов'язаних з ним юридичних осіб в тому числі на користь ТОВ "Форум-ДС і Ко" в межах справи про банкрутство ЗАТ "Форум-Дс" та відповідно дії мораторію на відчуження майна.
Грубо порушено порядок організації та процедуру проведення торгів визначених Законом України "Про виконавче провадження" та положення Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» №2831/5 від 29.09.2016 р., оскільки відповідачем не було вказано обов'язкової вичерпної інформації необхідної та визначеної Законом для здійснення реалізації майна в тому числі щодо учасників їх унікальних реєстраційних номерів та іншої обов'язкової інформації, а тому є очевидною ситуація незаконності дій відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо організації торгів та реалізації майна, оформлення протоколу та іншої документації.
На підставі викладеного, позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів з продажу лоту №176668 - комплекс будівель, споруд та інженерних мереж, загальною площею титульних будівель (літ. Г, Д, Е, Ж, І, К, Р, З) - 4933,1 кв.м, що знаходяться за адресою:м. Київ, вул. Жмеринська, 1, проведені 18.11.2016 р., а також визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №213129 від 18.11.2016 р. є правомірними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно з ч. 5 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно платіжного доручення №96 від 17.11.2016 р. позивачем був перерахований на рахунок відповідача 2 гарантійний внесок за участь у торгах у розмірі 506876,03 грн.
Таким чином, з урахуванням факту визнання судом недійсними електронних торгів з продажу лоту №176668, які були проведені 18.11.2016 р., суд першої інстанції вірно задовольнив вимогу позивача про зобов'язання відповідача 2 повернути на користь позивача суму сплаченого гарантійного внеску у розмірі 506876,03 грн.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі №910/21583/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 910/21583/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді С.А. Пашкіна
Н.Ф. Калатай