04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2017 р. Справа№ 911/1719/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Романовій Ю.М.
за участю представників
від прокуратури: не з»явились
від позивача1: Климас О.С. за дов. № 122/2016 від 29.12.2016р.
від позивача 2: не з»явились
від ВДВС: не з»явились
від відповідача: не з»явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-
комунального господарства"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016р.
у справі № 911/1719/13 (суддя: Ярема В.А.)
за скаргою Комунального підприємства "Управління житлово-
комунального господарства"
на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області у справі №911/1719/13
за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району
м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики
та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Управління житлово-
комунального господарства"
про стягнення 7 857 852,70 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2016р. у справі № 911/1719/13 скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області відхилено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016р. у справі № 911/1719/13 скасувати та прийняти нову постанову, якою скаргу задовольнити скаргу на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.05.2017р.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив в її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача 2, відповідача, прокуратури та ВДВС у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача 2, відповідача, прокуратури та ВДВС.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача 1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі №911/1719/13 за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"/стягувач) до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (далі - КП "УЖКГ"/боржника/скаржник) про стягнення 7 857 852,70 грн. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП "УЖКГ" на користь НАК "Нафтогаз України" 6 443 958 грн. 55 коп. заборгованості, 722 446 грн. 66 коп. пені, 75 738 грн. 80 коп. штрафу, 62 347 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 400 248 грн. 25 коп. 3% річних, а також стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" на користь Державного бюджету України 67 479 грн. 02 коп. судового збору, стягнуто з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 340 грн. 98 коп. судового збору.
16.07.2013 судом на виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі №911/1719/13 видано накази.
24.10.2016 до Господарського суду Київської області від Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" надійшла скарга №01-07-15/1407 від 18.10.2016 на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (далі - орган державної виконавчої служби/державний виконавець) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у даній справі. Посилаючись на ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" та ст. 5 Закону України "Про інформацію", просить суд визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області незаконною та протиправною, зобов'язати державного виконавця надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу №911/1719/13 від 16.07.2013.
В обгрунтування скарги боржник зазначив про те, що на виконання рішення суду у даній справі у виконавчому провадженні №39590068 державним виконавцем в 2015 році було стягнуто кошти в загальному розмірі 2 648 338,94 гривень. До того ж, як зауважив скаржник, до виконавчого провадження №39590068 було приєднано виконавчі проваження по іншим виконавчим документам та постанові державного виконавця про стягнення виуонавчого збору. В подальшому, здійснюючи звірку розрахунків зі стягувачем, боржник виявив розходження у сплачених сумах, відтак КП "УЖКГ" звернулось до державного виконавця з листом №01.08.1-11/924 від 08.07.2016, відповідно до якого просило надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих держвним виконавцем з рахунків боржника за навденим останнім переліком судових наказів, у тому числі і за наказом у даній справі. У зв'язку з відсутністю відповіді від державного виконавця 05.09.2016 КП "УЖКГ" повторно звернулось до державного виконавця з листом №01.08.1-11/1197 від 05.09.2016 про надання роз'яснення щодо розподілу стягнутих державним виконавцем сум з рахунків боржника.Копії відповідних листів та доказів їх надіслання наявні в матеріалах справи. Скаржник, відповідей на вищезазначені листи державний виконавець не надав, а тому відповідна бездіяльність є незаконною та протиправною.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2016р. у справі № 911/1719/13 скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області відхилено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відхилення скарги Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Приписами статей 1, 2, 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999, який був чинний на момент звернення боржника до державного виконавця, (далі- Закон України "Про виконавче провадження") встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Скаржник, звертаючись до суду із відповідною скаргою, послався на ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" обов'язку державного виконавця надати роз'яснення щодо розподілу стягнутих коштів, який державним виконавцем не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 3, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Водночас, відповідно до п. 1.4. Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №26/5 від 18.03.2004, рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності Міністерства юстиції України, органів юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України (далі - органи та установи юстиції), можуть бути оскаржені, якщо: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди здійсненню громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Розгляд органом державної виконавчої служби звернень громадян в порядку Закону України "Про звернення громадян" є обов'язком відповідного органу державної влади здійснювати управлінську діяльність, яка не є тотожною обов'язку державного виконавця вчиняти спрямовані на примусове виконання рішення дії відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадженя".
Отже, порушення порядку розгляду державним виконавцем звернень, заяв та клопотань відповідно до приписів Закону України "Про звернення громадян" не може бути оскаржено сторонами виконавчого провадження у порядку Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.
Нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено ані обов'язку державного виконавця надавати відповіді на клопотання та заяви, у тому числі роз'яснення щодо порядку розподілу коштів, ані строків розгляду таких клопотань та заяв.
Відповідно до п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про безпідставність доводів боржника щодо незаконної бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області та необхідності зобов'язати державного виконавця надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу № 911/1719/13 від 16.07.2013.
Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 21.11.2016р. у справі № 911/1719/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 21.11.2016р. у справі № 911/1719/16- без змін.
2. Матеріали справи № 911/1719/16 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Н.Ф. Калатай
Б.О. Ткаченко