79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.05.2017р. Справа № 914/593/17
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", що виступає на захист майнових авторських прав суб'єкта авторського права: Performing Right Society Limited (PRS), London
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Ужгород,
про: стягнення 256.000,00 грн.
Представники:
позивача:Дубовий О.В. - представник (довіреність від 15.09.2016 р.),
відповідача:не з'явився.
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", що виступає на захист майнових авторських прав суб'єкта авторського права: Performing Right Society Limited (PRS) до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення 256.000,00 грн. Ухвалою суду від 27.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2017 р. Ухвалою суду від 11.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.05.2017 р. Ухвалою суду від 12.04.2017 р. задоволено клопотання Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" щодо розгляду справи в судовому засіданні в режимі відео конференції. Ухвалою суду від 03.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 24.05.2017 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Актом від 25.01.2016 р. представником Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та відеозаписом зафіксовано факт публічного виконання творів під час концерту "ІНФОРМАЦІЯ_1" у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Публічне виконання творів відбулось із порушенням майнових авторських прав позивача. У зв'язку з наведеним, на підставі положень статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" позивач просить стягнути з відповідача 256.000,00 грн. компенсації.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, додане до матеріалів справи.
Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).
Згідно з положеннями статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом надано учасникам процесу належну можливість висловити власні вимоги та заперечення, подати докази, реалізувати право на захист своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає долучені до матеріалів справи докази достатніми для прийняття рішення та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових доказів не подав.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, заперечення проти позовних вимог та додаткових доказів не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутнього в судовому засідання представника позивача, суд встановив наступне.
Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є неприбутковою, некомерційною організацією та створене з метою управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права (відповідно до статуту Державної служби інтелектуальної власності України від 24.11.2016 р. №430-11.
Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р.
Між Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори (власник і менеджер ІРІ Системи та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" 30.01.2006 р. укладено угоду користувачів ІРІ. За умовами цієї угоди користувач отримує доступу до системи ІРІ згідно з умовами, встановленими цією угодою. Система ІРІ містить дані про всіх зареєстрованих правовласників на твори, що знаходяться під захистом та про всі твори, що є суспільним надбанням.
Між Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Performing Right Society Limited (PRS) укладено договір про взаємне представництво інтересів від 09.06.2006 р. Згідно з статтею 2 цього договору позивачу надано невиключне право видавати дозволи на виконання, зокрема: дозволяти або забороняти як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права, публічні виконання творів з репертуару іншого товариства, а також надавати усі необхідні дозволи на такі виконання; пред'являти та підтримувати як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права будь-які судові позови проти будь-яких фізичних або юридичних осіб, органів виконавчої влади або інших органів, що несуть відповідальність за неправомірне виконання відповідних творів; здійснювати будь-які інші дії з метою забезпечення захисту права на публічне виконання творів, передбачених цим договором. Відповідно до статті 3 вказаного договору кожна договірна сторона зобов'язується забезпечувати на своїй території дотримання прав членів іншої сторони таким же чином і в такому обсязі, як вона це робить по відношенню до власних членів, та робити це в межах правового захисту, який надається зарубіжному твору в країні, де запитується захист, а якщо в силу даного договору, такий захист спеціально не передбачений у законі, забезпечувати рівноцінний захист. У статті 6 Договору вказано, що територія на якій діє Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є Україна.
Із сертифікату від 02.04.2013 р. вбачається інформація про CISAC. Згідно з вказаним CISAC є неурядовою, неприбутковою організацією, опосередковано представляє авторів творів. Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 р. та зобов'язане діяти згідно з правилами цієї організації.
Як вбачається із виписки з системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації та передачу прав на наступні твори Performing Right Society Limited (PRS): ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Між Львівським національним академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (замовник) укладено договір №25/11/15 від 25.11.2015 р. За умовами цього договору виконавець зобов'язується забезпечити функціонування залу глядача на 940 місць, гардеробів, гримувальних кімнат, сцени, а замовник зобов'язується здійснити відшкодування експлуатаційних витрат виконавця по проведенню заходу - концерт камерного оркестру "Резонанс" 25.01.2016 р. о 19:00 год.
Згідно умов вказаного договору, замовник бере на себе зобов'язання виплати авторської винагороди і дотримання законодавства про авторські і суміжні права.
Згідно з наказом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від 21.01.2016 р. №Ф/01/16 направлено інспектора відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Корчак О.П. 25.01.2016 р. о 19:00 на фіксацію на матеріальні носії факту публічного виконання творів під час концерту "ІНФОРМАЦІЯ_1" у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.
Інспектор за квитком відвідав концерт "ІНФОРМАЦІЯ_1" у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Згідно з актом від 25.01.2016 р. здійснено фіксацію представником ДО"Українське агентство з авторських та суміжних прав" Корчак О.П., представниками громадськості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 публічного виконання творів оркестром "Резонанс", зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Позивачем скеровано на адресу відповідача претензію №04.03/2157 від 05.07.2016 р. про сплату компенсації за порушення майнових авторських прав. Докази надіслання додані до матеріалів справи.
Відповідач не надав доказів про укладення ним угод, які забезпечують виконання вимог закону щодо використання об'єктів (музичних творів).
Посилаючись на п. "г" ч.1 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", позивач зазначає, що відповідач припустився порушення щодо 8-ми об'єктів правового захисту - музичних творів суб'єктом майнових авторських прав яких є позивач, відтак з врахуванням кількості використаних відповідачем об'єктів правового захисту, просить стягнути 10 мінімальних заробітних плат компенсації щодо кожного з об'єктів, що становить 256.000,00 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) щодо порушення авторського права на музичний твір.
Статтями 14 і 54 Конституції України встановлені гарантії захисту інтелектуальної власності і відповідних прав, які виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Також встановлено, що ніхто не може використовувати або поширювати такі права без згоди власника.
Статтею 55 Конституцій України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст.45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Приписами п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010р. №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", роз'яснено, згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст.49 Закону України "Про авторські і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.
Право на звернення Державній організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до суду із позовом про захист майнових авторських права та/або суміжних прав в інтересах суб'єкта авторського права Performing Right Society Limited (PRS) підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 22.08.2003р. №3/2003, статутом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"; договором про взаємне представництво інтересів від 09.06.2006 р, укладеним між Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Performing Right Society Limited (PRS); угодою користувачів ІРІ від 30.01.2006 р., між Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори (власник і менеджер ІРІ Системи та ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав"; сертифікатом CISAC від 02.04.2013 р.
Таким чином відповідно до ст.ст. 7, 15, 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", позивач є належним суб'єктом майнових авторських прав.
В даному випадку Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулась до суду із позовом в інтересах Performing Right Society Limited (PRS) за захистом прав суб'єкта авторського права, вважаючи їх порушеними.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Таким чином, для факту публічного виконання не має значення спосіб подання музичного твору, а також пристрої і процеси - за допомогою яких здійснюється таке подання (за винятком способів пристроїв і процесів для публічного сповіщення - який є окремим видом використання при якому звук не сприймається людським вухом і застосовується з іншою метою - для передачі сигналу на відстань). А достатнє лише сприйняття на слух музичних творів сторонніми особами які перебувають у публічному (громадському місці), чи можуть там перебувати.
Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору і виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Ці майнові прав можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права і отримує аналогічні майнові авторські права.
Частиною 3 тієї ж статті встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право, окрім іншого дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів.
Таким чином, законом встановлено право, відповідно до якого користувач (в даному випадку відповідач) перед використанням музичних творів серед сторонніх осіб має отримати дозвіл суб'єкта майнових авторських прав або організації колективного управління на таке використання.
Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Відповідачем не представлено суду доказів звернення до Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" із підтвердженням сплати авторської винагороди, укладення договору з метою правомірного використання музичних творів під час гастрольного заходу.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" гастрольні заходи - видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів; організатори гастрольних заходів - суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.
Гастролі проводяться на підставі договорів, укладених відповідно до закону. Порядок організації і проведення гастрольних заходів визначається Кабінетом Міністрів України. Організатори гастрольних заходів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права (стаття 2 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні").
Згідно з пунктами 3, 13 Порядку організації і проведення гастрольних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №35 гастрольні заходи проводяться організаторами на підставі договорів, укладених відповідно до закону з гастролерами, власниками (уповноваженими ними органами чи особами) стаціонарних сценічних майданчиків та іншими підприємствами, установами та організаціями. Організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ним органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.
Судом встановлено, що між Львівським національним академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (замовник) укладено договір №25/11/15 від 25.11.2015 р. За умовами цього договору виконавець зобов'язується забезпечити функціонування залу глядача на 940 місць, гардеробів, гримувальних кімнат, сцени, а замовник зобов'язується здійснити відшкодування експлуатаційних витрат виконавця по проведенню заходу - концерт камерного оркестру "Резонанс" 25.01.2016 р. о 19:00 год.
Згідно умов вказаного договору, замовник бере на себе зобов'язання виплати авторської винагороди і дотримання законодавства про авторські і суміжні права.
Факт використання відповідачем об'єктів авторського права (музичних творів) ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, підтверджується сукупністю наступних доказів: актом фіксації публічного виконання творів, опублікованих з комерційною метою від 25.01.2016 р.; відеозаписом та аудіозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів у відповідну дату); наказом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від 21.01.2016 р. №Ф/01/16 про направлення інспектора відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Корчак О.П. 25.01.2016 р. о 19:00 на фіксацію на матеріальні носії факту публічного виконання творів під час концерту "ІНФОРМАЦІЯ_1" у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької; копією квитка про знаходження представника державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" у цьому місці під час здійснення фіксації використання музичних творів.
Як вбачається із виписки з системи IPI авторами передано в управління Performing Right Society Limited (PRS) прав на наступні твори: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідно до положень п.п. а, п. 1, ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, в тому числі, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39 зазначеного Закону.
Згідно із п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право подавати позови про, окрім іншого, виплату компенсації.
Відповідно ч. 5 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) має прав вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Аналогічні положення містяться в статтях 426, 443 Цивільного кодексу України. Таким порушенням в тому числі є використання музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012р. "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", а саме у п.51.2 надано роз'яснення про те, що: в разі заявлення вимоги про виплату компенсації позивач не доводить розмір шкоди (такий обов'язок покладається на відповідача). Для застосування встановленої законом санкції (виплати компенсації) достатньо встановлення лише самого факту вчинення відповідачем порушень.
Відповідач не надав доказів про укладення ним угоди, яка забезпечує виконання вимог закону щодо використання об'єктів (музичних творів).
Таким чином, станом на 25.01.2016 р. (дату фіксації факту порушення авторських прав) відбулося використання без належного дозволу музичних творів та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами п. а, ст.50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Використання музичного твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат
У п.42 вищенаведеної Постанови роз'яснено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону N 3792-XII), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що під час гастрольного заходу (концерту) "ІНФОРМАЦІЯ_1" у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької, виконувались без дозволу на те правовласників та без сплати авторської винагороди музичні твори: ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9. Зазначеними діями порушено авторські права, а отже вимога Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яка діє від імені Performing Right Society Limited (PRS) на підставі договору про взаємне представництво інтересів від 09.06.2006 р., про стягнення 256.000,0 грн., підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (адреса: вулиця Богдана Хмельницького, будинок 41-А, офісне приміщення 1, 2 ,3, місто Київ, 01030; ідентифікаційний код 31025266) в інтересах Performing Right Society Limited (PRS) 256.000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 3.840,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.05.2017 року.
Суддя Петрашко М.М.