61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
30 травня 2017 року Справа № 913/363/17
Провадження №34/913/363/17
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання - Богуславській Є.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман Донецької області
до Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 84 950 грн. 00 коп.
У судовому засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Периватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагонах №56282478 та №56863236 згідно накладних №51748275 та №51748218 у розмірі 84 950 грн. 00 коп.
У відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України 21.04.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.
Відповідно до акту № 51 від 21.04.2017, який складено відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду, до позовної заяви не додано додаток згідно переліку, а саме: копії комерційних актів AQ № 650073/1123 від 24.10.2016 р., № 650072/1122 від 24.102016 р.; копію залізничної накладної № 51538502; копію акту загальної форми ст. Запоріжжя № 672, 673 від 21.10.2016 р.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.04.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 17.05.2017 о 15 год. 50 хв.
15.05.2017 через відділ документального забезпечення роботи суду від відповідача надійшло клопотання б/н б/д, за яким ПрАТ «Краснодонвугілля» повідомив про неможливість підготовки належної правової позиції по справі і відзиву через відсутність комерційних актів і накладних у справі.
Крім того, відповідач зазначає, що на цей час все майно і документація перебуває у незаконному володінні та під контролем представників «Луганської народної республіки», що унеможливлює проведення господарської діяльності та забезпечити у стислі строки представництво в усіх справах.
Враховуючи викладене відповідач за клопотанням просить відкласти розгляд справи на 14 календарних днів для надання можливості повторного ознайомлення представника з матеріалами справи та надання до суду доказів та відзиву по справі.
Вказане клопотання з додатками суд розглянув, задовольнив та залучив до матеріалів справи.
16.05.2017 на адресу суду надійшло уточнення до позовної заяви №2022/527 від 12.05.20177 від позивача з доданням копій комерційних актів AQ №650073/1123 від 24.10.2016, AQ №65074/1124 від 24.10.2016, копій залізничних накладних №51748218, №51748275 та копії листа від 24.10.2016, які сул розглянув та залучив до матеріалів справи.
Крім того, в уточненні позивач повідомив, що ним невірно в позовній заяві зазначено код ЄДРПОУ відповідача, який є наступни - 32363486.
16.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" подав до суду уточнення до позовної заяви №2022/527 від 12.05.2017, в якому позивачем заявлено клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору в розмірі 311, 38 грн.
Ухвалою від 16.05.2017 господарський суд повернув з державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” , 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, ідентифікаційний код 40150216, сплачений за платіжним дорученням №1484 від 28.03.2017 судовий збір у сумі 311 грн. 38 коп.
Ухвалою від 17.05.2017 господарський суд Луганської області відклав розгляд справи на 30.05.2017.
29.05.2017 на адресу суду від відповідача надійшов відзив б/н від 29.05.2017, в якому просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій у п'ять разів.
Сторони не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 30.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
17.10.2016 Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» здійснило відправлення вантажу - концентрат вугільний, у вагонах №56282478 та №56863236 зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці, згідно накладних №51748275 та №51748218.
24.10.2016 на станції Сартана Донецької залізниці по прибуттю, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, залізницею здійснено контрольне переваження зазначених вагонів. При контрольному переважуванні вагонів №56282478 та №56863236 на вагонних вагах, виявлено, що маса вантажу у зазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних №51748275 та №51748218. Так у вагоні №56282478 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62850 кг, що є на 6150 кг менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт AQ №650073/1123 від 24.10.2016 (а.с. 49). У вагоні №56863236 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62150 кг, що є на 7850 кг менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт AQ №650074/1124 від 24.10.2016 (а.с. 50).
Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничних накладних (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційними актами масою вантажу, позивач на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізних документах масу вантажу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 84 950 грн. 00 коп.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст.23 Статуту залізниць України).
Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст.37 Статуту залізниць України).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
24.10.2016 при проходженні вагону через станцію Сартана Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу.
Як вже зазначалось, в результаті переважування вантажу на станції Сартана Донецької залізниці залізницею було проведено перевірку маси вантажу у вагонах та виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізних документах, фактичній масі вантажу. Так, в накладній №51748275 у вагоні №56282478 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62850 кг, що є на 6150 кг менше, ніж зазначено у накладній. В накладній №51748218 у вагоні №56863236 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62150 кг, що є на 7850 кг менше, ніж зазначено у накладній. На підставі цього були складені комерційні акти AQ №650073/1123 та AQ №650074/1124.
Згідно ст. 122 Статуту залізниць України підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.
Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата вантажу визначається на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та за залізничними накладними №51748275 та №51748218 її розмір складає 8495 грн. за кожний вагон.
З наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку провізної плати вбачається наступне.
Розмір провізної плати по накладній №51748275 за вагон №56282478 становить 8495 грн. 00 коп., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати за вагон складає - 420475 грн. 00 коп.
Розмір провізної плати по накладній №51748218 за вагон №56863236 становить 8495 грн. 00 коп., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати за вагон складає - 420475 грн. 00 коп.
Таким чином загальна сума штрафів, що підлягають стягненню за зазначеними вище перевізними документами складає 84 950 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд визнає позов обґрунтованим повністю.
Разом з тим, відповідач у відзиві заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу у пять разів, посилаючись на ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та, обґрунтовуючи звітом про фінансовий стан за 2016 рік, балансом підприємства станом на 30.09.2016.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що він знаходиться у скрутному матеріальному і організаційному становищі, підприємство знаходиться на території проведення антитерористичної операції і через це, неодноразово зупиняв свою виробничу діяльність, повністю припинено відвантаження продукції споживачам, а з березня 2017 року господарська діяльність відповідача припинена.
Відповідач у відзиві зазначив, що чисті збитки підприємства за 2016 рік становлять 757813 тис грн., а сума дебіторської заборгованості за 2016 рік контрагентів перед відповідачем становить 188908 тис. грн.
Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.
Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.
За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, та враховуючи що нарахований позивачем штраф є надмірно великим у порівнянні з витратами позивача, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України на 4 провізні плати, а саме до 50 970 грн. (84950 - 8495х4 = 50 970).
На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 50 970 грн., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у звязку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 “Про судове рішення”.
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54, ідентифікаційний код 32363486) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональна філія “Донецька залізниця” (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, ідентифікаційний код 40150216) Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” штраф у сумі 50 970 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.05.2017.
Суддя А.В. Іванов