ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області
31 травня 2017 року справа № 912/1309/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1309/17
за позовом: Приватного підприємства фірма "МГТ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд", с. Степове, Кіровоградський район, Кіровоградська область
про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: участі не брали;
від відповідача: участі не брали,
Приватне підприємство Фірма "МГТ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд", у якому просить спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" до виконання мирової угоди затвердженої ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 шляхом стягнення заборгованості у розмірі 63 028,20 грн. на користь Приватного підприємства фірми "МГТ" та видати Приватному підприємству фірмі "МГТ" судовий наказ на суму в розмірі 63 028,20 грн. для пред'явлення до виконавчої служби.
Ухвалою від 11.05.2017 порушено провадження у справі № 912/1309/17, розгляд якої призначено на 14:00 31.05.2017, витребувано від сторін необхідні для розгляду справи докази.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте не скористалось своїм правом на участь у судовому засіданні. Клопотань, заяв від сторін не надходило. Відповідач відзив на позов не подав, тому розгляд справи, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи господарським судом встановлено, що Приватне підприємство фірма "МГТ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" про стягнення 134 804,20 грн. За результатами розгляду вказаного позову ухвалою від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 господарським судом затверджено мирову угоду, укладену між ПП фірма "МГТ" та ТОВ "Спецтрансбуд".
У пунктах 1, 2 вказаної мирової угоди сторони дійшли згоди, що загальна сума заборгованості у ТОВ "Спецтрансбуд" перед ПП фірма "МГТ" 134 804, 20 грн за Договором надання послуг № 30 від 21.08.2015. Порядок здійснення сплати вказаних коштів сторони визначили у пункті 3 Мирової угоди - перерахувати на розрахунковий банківський рахунок ПП фірма "МГТ" в строк до 31.03.2017 за графіком: до 01.02.2017 - 67 402,10 грн; до 31.03.2017 - 67 402,10 грн.
У пункті 7 мирової угоди сторони визначили, що одностороння відмова від виконання умов цієї Мирової угоди не допускається.
В резолютивній частині ухвали від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 зазначено, що ухвала про затвердження мирової угоди за статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України є судовим рішенням, набирає законної сили з дня її проголошення і може бути пред'явлена до виконання відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3, статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років з наступного дня після набрання законної сили. На ухвалі міститься підпис судді, який засвідчено печаткою суду.
У позовній заяві позивач зазначає, що у період з 30.01.2017 по 25.04.2017 на розрахунковий рахунок позивача надійшло лише 71 776 грн. За твердженням позивача, укладення мирової угоди та затвердження її господарським судом є підставою для спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості та видачі судового наказу на залишок суми - 63 028,20 грн у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду із даним позовом.
Ухвалою від 11.05.2017 господарський суд витребував від позивача докази пред'явлення ухвали від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 до виконання державною виконавчою службою, проте позивач вказаних доказів не надав.
Отже предметом даного позову є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, шляхом стягнення заборгованості у розмірі 63 028,20 грн.
Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, вона ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і повинна виконуватись добровільно. У протилежному разі мирова угода, затверджена (визнана) судом, може бути підставою для примусового виконання.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
В пункті 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Відтак необхідно дослідити чи є мирова угода, що затверджена ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження".
Слід зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження" на момент винесення ухвали від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 мав іншу редакцію, відповідно вимоги до виконавчого документа містяться не у статті 18, а у статті 4; перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню міститься не у статті 17, а у статті 3 вказаного Закону у новій редакції.
Так, як і в пункті 2 частини другої статті 17 попередньої редакції Закону України "Про виконавче провадження" так і у пункті 2 частини першої статті 3 такого Закону у новій редакції законодавець відносить ухвали та постанови судів до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Отже потрібно проаналізувати зміст ухвали про затвердження мирової угоди на дотримання її змісту вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 18 Закону у попередній редакції).
Так ухвала від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 має всі відомості передбачені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" і має статус виконавчого документу, у тому числі в ухвалі зазначено дату набрання чинності (з дня її проголошення, тобто з 21.02.2017), резолютивна частина ухвали містить зміст затвердженої судом мирової угоди, в якій зазначено найменування сторін їх поштові реквізити, ідентифікаційні коди, суму боргу яка підлягає сплаті боржником, строки сплати, зазначено, що ця ухвала є виконавчим документом і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання законної сили.
Пунктом 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (статті 4 у новій редакції Закону), то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону (пункту 2 частини 1 статті 3 вказаного Закону у новій редакції) і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.
Як встановлено вище, ухвала про затвердження мирової угоди від 21.02.2017 у справі № 912/16/17 відповідає ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", тому позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Частина 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за вимогою про спонукання до виконання мирової угоди, провадження по якій припинено на підставі пункту 1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, може бути повернутий господарським судом за клопотанням позивача, поданим в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Отже, для повернення судового збору позивачу необхідно подати відповідне клопотання.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі № 912/1309/17 за позовом Приватного підприємства фірма "МГТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали направити Приватному підприємству фірма "МГТ" (за адресами: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 45/3; 51402, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шосейна, 34), Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5).
Суддя В.В.Тимошевська