01.06.2017 р. Справа№ 914/1066/17
Суддя Господарського суду Львівської області Горецька З.В., розглянувши позовні матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство «Західводбуд», м.Львів;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Агротехінвестсервіс», с.Малехів Львівської області
про: визнання договорів недійсними та повернення майна у власність
визнала їх недостатніми для порушення провадження у справі з наступних підстав.
Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.
Звернення до господарського суду здійснюється у формі позовної заяви у спорах, які виникають із господарських правовідносин.
На розгляд Господарського суду Львівської області за вх.№1114 подано позовну заяву Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство «Західводбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Агротехінвестсервіс» про визнання договорів недійсними та повернення майна у власність.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені ст. ст. 54 - 57 ГПК України.
Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється на рівні 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600, 00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в прохальній частині даної позовної заяви позивач просить суд визнати договори недійсними, припинити право власності на різні спірні об»єкти, а також повернути у власність спірні об»єкти.
До позовної заяви долучено копію квитанції №17762133 від 29.05.2017 року на суму 5 774,21 грн. Отже, позивачем не сплачено судовий збір в повному обсязі за всі позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
Згідно п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Отже, позивач всупереч ст. 57 ГПК України до позовної заяви не долучив належних доказів сплати судового збору.
Також суд звертає увагу, що як роз»яснено в п.3.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2001 року №18 «Про деякі питання застосування Господарського процессуального кодексу України судами першої інстанції», позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Отже, з позовної заяви не слідує, що вказані позовні вимоги пов'язані між собою підставами виникнення, спільністю доказів, на які посилається позивач в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, по кожній з позовних вимог, а тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно п.5 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об»єднання вимог або об»єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Однак, судом при огляді позовної заяви та долучених до неї документів встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копію опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 29.05.2017 року, як докази про відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Проте, суд звертає увагу, що докази про сплату судового збору, а також про відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів подаються до суду в оригіналі.
31.05.2017 року за вх.№19435/17 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору а також копії опису вкладення та фіскального чеку.
Отже, керуючись ст.63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, зобов'язаний повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 55, 56, 57, п. 4, п.5, п.6 ст.63, 86 ГПК України, суд,
позовну заяву Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство «Західводбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Агротехінвестсервіс» про визнання договорів недійсними та повернення майна у власність - повернути без розгляду.
1) позовна заява на 18-ох арк.
2) клопотання про долучення доказів до матеріалів справи на 4 арк.
Повернення позовної заяви позивачу не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду після усунення виявлених порушень в загальному порядку.
Суддя Горецька З. В.