про повернення позовної заяви
01.06.2017 Справа № 904/6294/17
Суддя Петренко І.В. , розглянувши матеріали
за позовом Заступника Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, м.Дніпро в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, м.Київ
до ОСОБА_1 "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", м.Київ
до Новомосковської філії ОСОБА_1 "Військторгсервіс", смт.Гвардійське, Новомосковський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шері Плюс", м.Новомосковськ, Дніпропетровська область
про визнання договору недійсним та повернення нерухомого державного майна
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Господарського процесуального кодексу України визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Позовна заява за вих.№3-6-2936вих-17 від 29.05.2017 разом з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду на підставі наступного:
Заступник військового прокуратура Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить
1. Визнати недійсними договір про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №01/2017/20 від 25.12.2016 який укладений між ОСОБА_1 "Військоторгсервіс" в особі начальника Новомосковської філії ОСОБА_1 "Військоторгсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шері Плюс".
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шері Плюс" повернути за актом прийому-передачі державі - Міністерству оборони України приміщення будівлі магазину площею військового містечка №4 площею 41кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. Гагаріна, 13.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 становить 1600,00 гривень.
Так, у відповідності до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Зокрема, господарським судом враховано, що:
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Отже, перша вимога про визнання недійсним договору є немайновою та підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1600,00грн.
Друга вимога про повернення майна є майновою. Таким чином, при поданні позову майнового характеру за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України необхідно вказувати її ціну.
Заступник військового прокуратура Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України при зверненні до суду не надав обґрунтованого розрахунку позовних вимог, що позбавило суд можливості перевірити правильність сплати судового збору.
Господарський суд наголошує, що відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Суд зазначає, що пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, передбачає повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, заступник військового прокуратура Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України пред'явив позов до господарського суду до трьох відповідачів: ОСОБА_1 "Військторгсервіс", Новомосковської філії ОСОБА_1 "Військторгсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шері Плюс".
Разом з тим, відповідач-2: Новомосковська філія ОСОБА_1 "Військторгсервіс" не є юридичною особою у розумінні статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не може бути відповідачем по справі.
Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу (п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).
Отже, при наступному зверненні до суду, необхідно усунути вказаний недолік та звернутися з позовом саме до юридичної особи в особі її відособленого підрозділу, філії, якщо вони уповноважені представляти інтереси юридичної особи, зазначивши в позовній заяві в якості відповідача ОСОБА_1 "Військторгсервіс" в особі Новомосковської філії ОСОБА_1 "Військторгсервіс".
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву за вих.№3-6-2936вих-17 від 29.05.2017 і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява за вих.№3-6-2936вих-17 від 29.05.2017 з додатками, в тому числі оригінал платіжного доручення №199 від 29.03.2017 на суму 3200,00грн.
Суддя ОСОБА_2