про повернення позовної заяви
31.05.2017 Справа № 908/1121/17
Суддя Горохов Ігор Сергійович, розглянувши матеріали
за позовом Інзівської сільської ради Приморського району Запорізької області, 72142, Запорізька область, Приморський район, с. Інзівка, вул. Центральна, 4
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6
про визнання недійсним договору
Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Зазначені приписи законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі, в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу.
Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 12.05.2006 № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
До суду надійшов позов на шести аркушах з додатками на 46 аркушах. Доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не додано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не надано належних доказів відправлення відповідачу додатків до позовної заяви в повному обсязі. Чинним законодавством України не встановлені вимоги щодо вибіркового надсилання додатків до позовної заяви відповідачу.
Виходячи з зазначеного слідує, що позивачем недотримані вищезазначені норми Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 недодержання вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 54, 56, 57, п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Інзівської сільської ради Приморського району Запорізької області, Запорізька область, Приморський район, с. Інзівка до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ з додатками повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 46 (сорок шість) аркушах, в тому числі оригінал квитанції № 0.0.774347256.1 від 26.05.2017 про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Ухвала набрала законної сили - 31.05.2017.
Суддя І.С. Горохов