про повернення позовної заяви
01.06.2017 Справа № 904/6317/17
Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення 18 931 грн. 11 коп. та виселення з займаних приміщень
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу визначено обов'язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.
Позовна заява № 10-11-06767 від 06.12.2016р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року у розмірі 1600 грн.
Відповідно до п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
В порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Водночас, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області разом з позовною заявою подано клопотання про розстрочення сплати судового збору від 29.05.2017р. № 10-11-03092, мотивоване тим, що Регіональне відділення є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідно до виписки якого від 03.05.2017р., станом на 03.05.2017р. на рахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" кошти відсутні, що унеможливлює сплату судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначені й у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 названого Закону).
Єдиною підставою для вчинення судом дій, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування документально підтверджених обставин щодо майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, тобто обґрунтування пов'язаних з цим обставин покладається на заінтересовану сторону (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.
Статтею 129 Конституції України визначено як однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, клопотання про розстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Виходячи з викладеного позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатком на 30 арк.; клопотання про розстрочення сплати судового збору з додатком на 4 арк.
Суддя І.А. Рудь