24 травня 2017 року Справа № 915/355/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,
суддівШвеця В.О., Корсака В.А.
за участю представників:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином
відповідача Чайка Ю.М. дов. від 04.01.2017
прокурораТомчук М.О. посв. від 01.08.2017 №000606
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017
у справі№915/355/16 господарського суду Миколаївської області
за позовомКерівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН"
простягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки в сумі 309627,23 грн.
Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" збитків у сумі 309627,23 грн., завданих внаслідок фактичного використання земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.11.2016 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Ліпчанська Н.В., Головей В.М.), позовнів имоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області збитки у розмірі 236885,13 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОН" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 24, 120, 156, 157 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 654 Цивільного кодексу України, статей 188, 224 Господарського кодексу України.
Крім того, заявник мотивує скаргу доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2017, справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
16.05.2017 від прокуратура Миколаївської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на їх правомірність.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2017 у зв'язку з направленням судді Сибіги О.М. для участі у співбесіді у межах конкурсу до Верховного суду, справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Швець В.О., Корсак В.А.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 24.05.2017.
22.05.2017 від ТОВ "Агрон" надійшли заперечення на відзив на касаційну скаргу, в яких останній підтримує доводи касаційної скарги та просить її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 24.05.2017 представника позивача та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" відповідно до договору купівлі - продажу від 17.10.2013 прийняло у власність 5/29 часток комплексу, розташованого на земельній ділянці Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області площею 1,83 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001. Відчужувані 5/29 часток комплексу складаються із будівлі складу № 4 площею 129,4 кв.м. - Б, будівлі складу № 3 з підвальним приміщенням, площею, площею 323,8 кв.м. - В, будівлі складу № 1, площею 2322,8 кв.м. -Г, будівлі цеху дорозборки техніки, площею 225,7 кв.м. - Д, будівля складу № 2, площею 474,5 кв.м. - Е, підвальне приміщення, площею 476,5 кв.м. - Е-пг, будівля ТОП площею 148,2 кв.м. - Ж, огорожа - № 2-9, площадка навантажувально - розвантажувальна - № 11. Загальна площа майна складає 4100,9 кв.м.
24.12.2013 ТОВ "АГРОН" звернулось до сільського голови Кавунівської сільської ради з клопотанням № 657, в якому просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (у місцевості) для виготовлення та зберігання сумішей мінеральних добрив, площею 1,8293 га у селище Кавуни терміном на 5 років. (а.с. 19).
Рішенням Кавунівської сільської ради № 1 від 08.01.2014 ТОВ "АГРОН" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 2,000 га в оренду терміном на 5 років по вул. П.Морозова, № 1 селища Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області.
У пункті 2 вказаного рішення зазначено, що користувачу земельної ділянки необхідно виготовити у землевпорядній організації технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в трьохмісячний термін. Технічну документацію ТОВ "АГРОН" щодо відведення земельної ділянки в оренду подати на розгляд та затвердження у встановленому законом порядку до Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (п. 3 рішення № 1 від 08.01.2014р.).
Як вбачається з матеріалів справи та листа № 180/0/04-04 від 27.05.2014 Кавунівської сільської ради, земельна ділянка під комплексом будівель використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, договір оренди земельної ділянки не укладався, грошові кошти за користування земельною ділянкою від ТОВ "АГРОН" до бюджету Кавунівської сільської ради не надходили (а.с. 20).
Кавунівська сільська рада з метою укладання договору оренди земельної ділянки та врегулювання питання щодо плати за землю зверталась до ТОВ "АГРОН" листами № 30/0/04-03 від 13.03.2014, № 181/0/04-03 від 27.05.2014.
Відповіді на вказані листи позивачу не надходили, договір оренди не був укладений, у зв'язку з чим 08.09.2015 на адресу ТОВ "АГРОН" було направлено лист № 548511/0/16-14/2-15, в якому керівника ТОВ "АГРОН" запрошували на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке відбудеться 15.09.2015 о 10 год.00 хв. за адресою: Миколаївська область, смт. Арбузинка, площа Центральна, 18.ї
Вказаний лист отриманий відповідачем 10.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком.
15.09.2015 відбулося засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, - комісія розглянула розрахунок власника земельної ділянки (Кавунівська сільська рада) по орендній платі за землю за період з 17.10.2013 по 01.09.2015 та визначила збитки завдані державі в особі Кавунівської сільської ради, нанесених ТОВ "АГРОН" за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 309627,23 грн. за результатами засідання комісією було складено акт від 15.09.2015 Комісія вирішила визначити розмір збитків, нанесених ТОВ "АГРОН" державі в особі Кавунівської сільської ради за користування земельною ділянкою без правовстановчих документів у період з 17.10.2013 по 01.09.2015 у сумі 309627,23 грн. Запропоновано акт про результати роботи комісії подати на затвердження голови Арбузинської районної державної адміністрації, рекомендовано Кавунівській сільській раді; - звернутись до суду для вирішення питання по суті.
Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації № 2019 від 21.09.2015 затверджено акт про результати роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.09.2015 щодо визначення розміру збитків завданих ТОВ "Агрон" місцевому бюджету Кавунівської сільської ради за період з 17.10.2013 по 01.09.2015.
30.09.2015 позивачем був направлений відповідачу лист № 548/0/16-18/215 від 29.09.2015, в якому позивач зазначив, що 15.09.2015 відбулося засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за результатами роботи комісії оформлено відповідний акт та позивач пропонував відповідачеві у місячний термін сплатити збитки.
Збитки, визначені комісією відповідач не сплатив, що і стало підставою звернення Первомайською місцевою прокуратурою Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ "АГРОН" збитків в сумі 309627,23 грн., завданих внаслідок фактичного користування земельною ділянкою.
Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи суму збитків у розмірі 236885,13 грн. місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив із правомірності нарахування збитків за період з 09.04.2014 по 01.09.2015 (за вісім місяців на 22 дні 2014 року - 110473,18 грн. та 8 місяців 2015 - 126411,95 грн.).
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом положень статей 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК).
Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК.
Разом із тим згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до ПК.
Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Виходячи із наведено, судам попередніх інстанцій слід було встановити розмір ставки орендного платежу, оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення депутатів сільської ради після узгодження розміру між орендодавцем та орендарем, а також перевірити наявність всіх обставин, які б свідчили про обґрунтованість та доведеність підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди та перевірити, як-то передбачено статтею 623 Цивільного кодексу України, заходів, вжитих кредитором щодо їх одержання.
З урахування викладеного, господарськими судами при розгляді даної справи не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи (ст.47 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, вимоги вказаних норм господарськими судами при розгляді справи виконані не були.
Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вимоги статті 1117 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 915/355/16 та рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя М. Данилова
Судді В. Корсак
В. Швець