29 травня 2017 року Справа № 917/1594/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Корнілової Ж.О.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргивійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.17 та рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.16
у справігосподарського суду Полтавської області №917/1594/16
за позовомвійськового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області
довійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
простягнення 19895,60грн.,
за участі представників сторін:
від прокуратури - Коркішко В.М.,
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Нестеренко Д.О.,
Звернувшись у жовтні 2016 року до господарського суду Полтавської області з цим позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, військовий прокурор Полтавського гарнізону просив стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 19 895,60грн. шкоди, заподіяної унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в ході обстеження частини земельної ділянки ВЧ № НОМЕР_1 Національної гвардії України виявлено частину земельної ділянки без твердого покриття з візуальними ознаками змін грунтового покриву, а саме: на поверхні грунту виявлено розливи невідомої речовини, що є порушенням ст.ст.35, 45 Закону України "Про охорону земель", що порушує інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області.
19.12.2016 рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін 02.03.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Хачатрян В.С., Сіверін В.І., Россолов В.В.) позов задоволено. Стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області 19 895,60грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, та судові витрати.
Судові рішення із посиланням на ст.ст.35, 45, 68, 69 Закону України "Про охорону земель", ст.167 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, положеннями Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. № 171 (далі - Методика), мотивовані встановленням факту здійснення відповідачем засмічення та забруднення земельних ділянок.
У касаційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України посилались на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові. Заявник зазначав, що докази вини відповідача, якими згідно п.3.3. Методики, зокрема, є протоколи про адміністративне правопорушення, відсутні, що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення.
Обговоривши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості, проаналізувавши її зміст у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, у постійному користуванні військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України перебуває земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№225163, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1 -152.
25.04.2016 року оперативним диспетчером Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області було надіслано до Держекоінспекції телефонограму стосовно аварійної ситуації пов'язаної з витоком каналізаційних стічних вод з території відповідача за адресою: вул. Лесі Українки, 24-а, м. Полтава. З метою розгляду вказаної телефонограми Держекоінспекцією було здійснено обстеження території відповідача.
За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складено акт №08-22/6 від 25.04.2016 натурного обстеження частини земельної ділянки військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якому зафіксовано, що частина земельної ділянки без твердого покриття з візуальними ознаками змін ґрунтового покриву, а саме: на поверхні ґрунту виявлено розливи невідомої речовини. На межі вищевказаних земельних ділянок знаходиться зливовий (каналізаційний) люк, з якого, враховуючи похилий рельєф місцевості, розливи поширилися на земельну ділянку на території військової частини № НОМЕР_1 поблизу місця утримання собак та земельну ділянку, що межує з вказаною земельною ділянкою.
У відповідності до довідки відповідача від 25.04.2016 року №382 водовідведення військової частини здійснюється шляхом накопичення стічних вод у вигрібну яму. Відповідно до пояснень, наданих начальником КЕС військової частини №3052 в період з 01.01.2016 року по 24.04.2016 року договір на вивіз нечистот (рідких побутових відходів) не було укладено; 25.04.2016 року (в день аварійної ситуації) укладено договір №15 на приймання рідких побутових (промислових) відходів на зливній станції Полтавського КАТП-1628, терміном дії з 25.04.2016 року по 31.12.2016 року; на території військової частини знаходиться вигрібна яма для рідких побутових відходів ємністю 50 куб.м. Зазначене також підтверджено поясненнями т.в.о. командира військової частини №3052 від 13.07.2016 року та копією плану земельної ділянки.
За актом відбору проб ґрунтів від 25.04.3016 року №15 відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на означеній земельній ділянці. Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 21 від 25.05.2016 року виявлено забруднення земельних ресурсів (земельної ділянки на території військової частини № НОМЕР_1 поблизу містечка утримання собак за адресою м. Полтава, вул. Лесі Українки, 24-а площею 45 кв. м. та земельної ділянки, що межує з нею площею 6,6 кв. м.), а саме: перевищення нормативного вмісту (концентрації) амонію обмінного (у перерахунку на азот амонійний), хлоридів та зміна показників щільного залишку водної витяжки у порівнянні зі складом незабрудненого ґрунту, що є порушенням ст.ст. 35. 45 Закону України “Про охорону земель".
За вимогами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно ст.40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, тощо.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011, остання входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно ст.1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень.
За змістом ч.6 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі викладених положень закону, установивши факт забруднення земельної ділянки на території військової частини № НОМЕР_1 , що підтверджується актом обстеження №08-22/6 від 25.04.2016, поясненнями посадових осіб відповідача, листом Центрального територіального управління ГУ НГУ №1262 від 19.08.2016 року, у якому повідомлено про притягнення командира військової частини №3052 Регеди С.І. до дисциплінарної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про доведеність вимог прокурора щодо заподіяння шкоди державі в особі Держекоінспекції.
Пунктами 3.3., 4.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 року №171, зареєстрованою в Мінюсті 05.05.1998 року за №285/2725, передбачено, що розміри шкоди обчислюються на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель. Отже, Методика містить не вичерпний перелік матеріалів на підставі яких може здійснюватися розрахунок шкоди та не надає якомусь з вказаних матеріалів перевагу над іншими, що спростовує твердження відповідача, що виключно акт перевірки підтверджує забруднення земель.
Стаття 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.
Відповідно до ст. 69 вищевказаного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог статей 17, 33, 34 Закону України "Про відходи", статей 35, 46 Закону України "Про охорону земель", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" забруднення та засмічення земель, унаслідок чого державі було заподіяно шкоду у розмірі 19 895,60грн., яку визначено відповідно до Методики, що не спростовано належним чином відповідачем.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на установлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія погоджується з обґрунтованими і законними висновками судів стосовно наявності правових підстав для відшкодування завданої відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка полягає у здійсненні відповідачем забруднення земельної ділянки, причинного зв'язку між такою поведінкою та заподіяною державі шкодою у сумі 19 895,60грн., тому правильно визнали позовні вимоги прокурора обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене та те, що при ухваленні рішень про задоволення позовних вимог, суди, здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни або скасування. Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку суду першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.17 та рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.16 у справі №917/1594/16 - без змін.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Суддя Л.В. Ковтонюк
Суддя Ж.О. Корнілова