04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2017 р. Справа№ 927/1128/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Разіної Т.І.
Чорної Л.В.
секретар судового засідання - Пугачова А.С.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.05.2017 року по справі №927/1128/16 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2017р.
у справі №927/1128/16 (суддя Кушнір І.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Ніжинської міської ради
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В грудні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради (далі-відповідач) про визнання незаконними дій Ніжинської міської ради 7 скликання щодо неприйняття рішення про передачу позивачу у власність шляхом викупу земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, як власнику об'єкту нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці; зобов'язання відповідача передати у власність позивачу шляхом викупу земельну ділянку, орендовану згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.10.2009р., зареєстрованого у Ніжинському міськрайонному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства "Центр державного кадастру" за №040985100113 від 17.11.2009р. відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2017р. у справі №927/1128/16 позов задоволено частково.
Зобов'язано Ніжинську міську раду розглянути на сесії Ніжинської міської ради питання щодо надання у власність Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 шляхом викупу земельної ділянки, орендованої згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.10.2009р., зареєстрованого у Ніжинському міськрайонному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства "Центр державного кадастру" за №040985100113 від 17.11.2009р., з прийняттям кінцевого рішення по суті питання.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції від 08.02.2017р., позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи; на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка зазначеного представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, судова колегія встановила наступне.
23.10.2009 року між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, був укладений договір оренди землі (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для комерційного використання на підставі рішення п'ятдесят другої сесії п'ятого скликання Ніжинської міської ради від 23.10.2009 року, у АДРЕСА_1.
За умовами п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1500 га, у тому числі 0,0098 га - під будівлею, 0,1402 га - під проїздами та площадками.
Згідно із п.5. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована в 44 оціночному районі становить 210 558 грн.
Відповідно до п.8 Договору його укладено на 20 років (у разі укладення договору оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У відповідності до п.15 та 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва магазину. Цільове призначення земельної ділянки - землі комерції.
Відповідно до п.20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.
Згідно із п.43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір зареєстрований у Ніжинському міськрайонному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства "Центр державного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.11.2009р. за №040985100113.
Факт передачі відповідачем позивачу земельної ділянки площею 0,1500 га в користування на умовах оренди згідно Договору підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 17 листопада 2009 року.
Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради №32958735 від 24.01.2012р., ОСОБА_2 є власником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі магазину - загальна площа 73,3 кв.м., будівлі охорони - 17,6 кв.м., складу - 134,5 кв.м. (підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності б/н від 24.10.2011р.).
Рішенням Ніжинської міської ради (сімдесят третя сесія шостого скликання) "Про внесення в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках" від 20 жовтня 2015 року №6-73/2015 внесено в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках, земельну ділянку: земель житлової та громадської забудови площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, яка використовується для комерційного використання (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) - приміщення магазину та складу, які є власністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності б/н від 24.10.2011р. (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №32958735 від 24.01.2012р.).
В подальшому між сторонами був укладений договір №15 про оплату авансового внеску від 03.11.2015р., відповідно до умов якого сторони досягли згоди в тому, що для фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1500 га за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) позивач перераховує авансовий внесок в сумі 10% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою, та надає всю необхідну для проведення експертної грошової оцінки документацію. Нормативна грошова оцінка згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держземагентства у Ніжинському районі Чернігівської області від 17.06.2015р. №Д-221/1-1435/6-15 становить 737 820,00 грн. Оплаті підлягає 73 782,00 грн. на рахунок місцевого бюджету.
Згідно із п.2 договору №15 про оплату авансового внеску, сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. Різниця між ціною продажу земельної ділянки та авансовим внеском сплачується на вищевказаний рахунок місцевого бюджету.
Як свідчать матеріали справи та не оспорюється сторонами, 18.11.2015р. позивачем було сплачено 73 782,00 грн. на рахунок місцевого бюджету кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення.
Як вбачається з витягу з протоколу чергової одинадцятої сесії міської ради VІІ скликання від 30 травня-02 червня 2016 року та витягу зі стенограми чергової одинадцятої сесії міської ради сьомого скликання рішення з питання про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках, не прийнято.
У листі Ніжинської міської ради від 24.11.2016р. №02-1-26/130 повідомлено позивачу, що на пленарному засіданні 11 сесії Ніжинської міської ради VІІ скликання від 30 травня-02 червня 2016 року було розглянуто проект рішення "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках", але рішення не було прийняте.
На даний час рішення про відмову чи передачу у власність позивачу шляхом викупу спірної земельної ділянки відповідачем не прийнято.
В зв'язку з чим, позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області із даними позовом.
Згідно із ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
У відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.
У відповідності до ст.128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, проводиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.
Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.
Як вбачається з витягу з протоколу чергової одинадцятої сесії міської ради VІІ скликання від 30 травня-02 червня 2016 року та витягу зі стенограми чергової одинадцятої сесії міської ради сьомого скликання щодо рішення з питання про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках, "за" проголосував 1, "проти" - 13, "утрималось" - 19.
Таким чином, більшості голосів наявних депутатів не отримали ні пропозиція "прийняти" вказане рішення, ні пропозиція "відмовити", тобто фактично остаточне рішення по цьому питанню ні про задоволення, ні про відмову прийняте не було.
Протягом другої половини 2016 року - початку 2017 року проект рішення «Про продаж земельної ділянок несільськогосподарського призначення власникам об'єктів нерухомого майна, розміщеного на цих ділянках», що передбачав продати позивачу спірну земельну ділянку, двічі розглядався постійною депутатською комісією з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, інвестиційного розвитку міста та децентралізації Ніжинської міської ради, опубліковувався на офіційному веб-сайті Ніжинської міської ради та виносився на розгляд сесії міської ради - 26.12.2016р. (19-та сесія), 26.01.2017р. (20-та сесія).
Проте, в обох випадках проект не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття.
Доказів прийняття остаточного рішення ні про задоволення, ні про відмову в продажі спірної земельної ділянки сторонами суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання незаконними саме дій (а не бездіяльності) Ніжинської міської ради 7 скликання щодо неприйняття рішення про передачу позивачу у власність шляхом викупу земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, як власнику об'єкту нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці, є необґрунтовані та такі, що не підлягаю задоволенню.
У відповідності до п.2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справи у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2001р. за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.
Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
Враховуючи зазначену правову позицію Вищого господарського суду України та не прийняття відповідачем остаточного рішення щодо продажу спірної земельної ділянки, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача передати у власність позивачу шляхом викупу спірної земельної ділянки має бути задоволена частково, шляхом зобов'язання відповідача розглянути на сесії ради питання щодо надання у власність позивачу шляхом викупу земельної ділянки, орендованої згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.10.2009р., зареєстрованого у Ніжинському міськрайонному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства "Центр державного кадастру" за №040985100113 від 17.11.2009р., з прийняттям кінцевого рішення по суті питання.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2017р. у справі №927/1128/16 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2017р. у справі №927/1128/16 залишити без змін.
3.Матеріали справи №927/1128/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Т.І. Разіна
Л.В. Чорна