Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" травня 2017 р.Справа № 922/646/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_2, с. Яковлівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська", с. Яковлівка, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_3, с. Розсошенці, 2. ОСОБА_4, с. Розсошенці
про стягнення 975828,40 грн.
за участю представників :
позивача - ОСОБА_2 (особисто), адвоката - Свистун А.В., договір №б/н від 22.08.2015;
відповідача - Зінченко С.О., довіреність б/н від 23.05.2017;
3-ї особи (ОСОБА_3) - не з'явився
3-ї особи (ОСОБА_4) - не з'явився
ОСОБА_2 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" матеріальної шкоди в розмірі 975828,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема посилається на те, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" з часткою в розмірі 19% та у четвертому кварталі 2014 року позивачу були нараховані дивіденди у розмірі 2038180,00 грн., які були виплачені частками: в четвертому кварталі 2014 року в сумі - 803180,00 грн., в першому кварталі 2015 року в сумі - 157453,00 грн., в другому кварталі 2015 року в сумі - 45543,00 грн. та в третьому кварталі 2015 року в сумі - 212762,00 грн. Таким чином, невиплачена сума дивідендів за четвертий квартал 2014 року складає 819242 грн. Крім того, за порушення відповідачем грошових зобов'язань щодо виплати позивачу дивідендів, останнім заявлено до стягнення 3% річних в сумі 32926,79 грн. та інфляційні втрати в сумі 123623,61 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 березня 2017 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.
Представник позивача 09 березня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №8017) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача 09 березня 2017 р. надав відзив на позовну заяву (вх. №7932), який судом долучено до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову та звертає увагу на те, що, предметом позову є відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 975828,40 грн., проте підставою позову позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання стосовно виплати дивідендів позивачу, до того ж виплата учасникам дивідендів здійснюється лише на підставі рішення загальних зборів учасників, проте відповідного рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" про порядок розподілу прибутку та спрямування його на виплату дивідендів за 2014 рік не приймалося, а часткова виплата учасникам дивідендів за 2014 рік здійснена помилково.
Також, представник відповідача 09 березня 2017 р. надав клопотання (вх.№8016), в якому просить суд залучити до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська", а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки рішення по справі вплине на права та обов'язки зазначених осіб. В судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що рішення суду про стягнення з відповідача дивідендів на користь позивача, вплине на права інших учасників товариства, які, зокрема також мають право на виплату їм дивідендів та, які приймають участь в розподілі прибутку.
В судовому засіданні задоволено вищезазначене клопотання відповідача про залучення до участі у справі 3-х осіб.
Також, в судовому засіданні 09 березня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, для надання йому можливості подати до початку розгляду справи по суті заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (38751, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (38751, АДРЕСА_1) та розгляд справи відкладено на 20 березня 2017 р. о 15:00 год.
15 березня 2017 року до початку розгляду справи по суті від позивача по даній справі надійшла заява - позовна заява про стягнення боргу (вх. №8798), в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Яковлівська" на користь ОСОБА_2 957636,65 грн. дивідендів (з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2017 року повернуто заяву (вх.№8798 від 15.03.2017) ОСОБА_2 та додані до неї документи на 8-ми аркушах, та поштовий конверт - без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач 20.03.2017 надав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. №9331), які долучено до матеріалів справи.
У наданих до суду доповненнях до відзиву відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає, що згідно пояснень 3-х осіб, загальні збори про розподіл прибутку за 2014 рік ними не проводились, рішення про такий розподіл прибутку та спрямування його на виплату дивідендів за 2014 рік не приймалося, а тому підстави для виплати цих дивідендів відсутні.
3-і особи 20.03.2017 надали письмові пояснення (вх. №9326) та письмові пояснення (вх. №9327), які долучені до матеріалів справи.
У наданих до суду письмових поясненнях 3-і особи також заперечують проти задоволення позову та повідомляють, що загальні збори про розподіл прибутку за 2014 рік ними не проводились, рішення про такий розподіл прибутку та спрямування його на виплату дивідендів за 2014 рік не приймалося, а тому підстави для виплати цих дивідендів відсутні.
Представник позивача 20 березня 2017 р. надав клопотання про витребування доказів (вх. №9381), в якому просить суд витребувати в учасників товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 або у їх представників оригінал протоколу загальних зборів ТОВ "Агрофірма "Яковлівська" щодо нарахування та виплати дивідендів за 2014 рік.
Крім того, в судовому засіданні 20 березня 2017 року представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви для надання можливості подати заяву про зміну предмету позову у встановленому законом порядку.
20 березня 2017 року в судовому засіданні було задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву до 12:30 год. 29 березня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику позивача подати заяву про зміну предмету позову у встановленому законом порядку.
23 березня 2017 року до початку розгляду справи по суті від позивача по даній справі надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №9859), в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Яковлівська" на користь ОСОБА_2 975828,40 грн. дивідендів (з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2017 року повернуто заяву про зміну предмету позову (вх.№9859 від 23.03.2017) ОСОБА_2 та додані до неї документи на 5-ти аркушах, та поштовий конверт - без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача 29 березня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №10551) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.
Також, представник позивача 29 березня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №10550), які судом долучено до матеріалів справи.
У наданих до суду письмових поясненнях позивач повідомляє про існування рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Яковлівська" про нарахування та виплату дивідендів, що підтверджується наданою до суду копією протоколу № 1 від 12.01.2015, згідно якого позивачу нараховані дивіденди за 2014 рік в сумі 1300000 грн., які мали бути виплачені протягом 2015 року. Крім того, про існування даного рішення також свідчать дії учасників Товариства - 3-х осіб, які перераховували суми податку з дивідендів, виплачених у 2014 році. Також, позивач звертає увагу на те, що у травні 2016 року він направляв вимоги відповідачу про виплати заборгованості по дивідендам, але за вісім місяців жодних заперечень з боку керівництва відповідача стосовно неправильності або незаконності нарахування дивідендів не було.
Крім того, представник позивача 29 березня 2017 р. надав клопотання (вх. №10537), в якому просить суд витребувати оригінал протоколу загальних зборів ТОВ "Агрофірма "Яковлівська" щодо нарахування та виплату дивідендів за 2014 рік у учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_3 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, АДРЕСА_1 або у їх представника ОСОБА_6 в АДРЕСА_2.
Також, до початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №10535 від 29.03.2017), в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Яковлівська" на користь ОСОБА_2 975828,40 грн. дивідендів (з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми).
Суд, дослідивши вищезазначену заяву та додані до неї документи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, прийняв надану заяву до провадження та продовжив розгляд справи з її урахуванням.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2017 р. о 11:30 год.
Представник відповідача 03 квітня 2017 р. надав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх. №10936).
У вищенаведеному клопотанні представник відповідача просив суд проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення судового експерта поставити наступне питання: "Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на протоколі № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" від 12.01.2015 року громадянкою ОСОБА_3 чи іншою особою?" та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Також, у вказаному вище клопотанні представник відповідача просить покласти витрати за проведення експертизи на відповідача.
В судовому засіданні 03 квітня 2017 року було оголошено перерву до 16:00 год. 10 квітня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості позивачу надати обґрунтований розрахунок суми основного боргу та для надання можливості представнику відповідача надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно доручення проведення судової експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, а також для надання 3-ю особою (ОСОБА_3) вільних зразків підпису ОСОБА_3 у кількості не менш ніж на 10 документах за часом виконання - в межах виконання одного року (2015 рік).
Представник позивача 10 квітня 2017 р. надав письмові пояснення стосовно нарахування та виплати дивідендів за 2012 та 2014 рік (вх. №11973), які долучені судом до матеріалів справи.
Представник відповідача 10 квітня 2017 р. надав клопотання (вх. №12013) про долучення до матеріалів справи оригіналів касових ордерів від 03.12.2014, 12.12.2014, 16.12.2014, 15.12.2014, 25.12.2014, 13.02.2015, 25.02.2015, 02.03.2015, 03.03.2015, 05.03.2015, в якості вільних зразків підпису ОСОБА_3, які долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.04.2017 представник відповідача та 3-їх осіб, а також 3-і особи заперечували проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданих до суду письмових поясненнях, а також підтримали клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, просили суд проведення експертизи доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позов та просили суд його задовольнити, а також заперечували проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи та доручення її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2017 року призначено у справі №922/646/17 комплексну судову експертизу, на вирішення судового експерта поставлені запитання:
1) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на копії протоколу №1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" від 12.01.2015 громадянкою ОСОБА_3?
2) Чи виготовлено підпис від імені ОСОБА_3 на копії протоколу №1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" від 12.01.2015 шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
Крім того, цією ухвалою суду зупинено провадження у справі, матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення відповідної експертизи.
15.05.2017 на адресу суду надійшло клопотання експерта ОСОБА_8 від 04.05.2017 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №6273/6619, а саме оригіналу протоколу №1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська". Крім того, у своєму клопотанні судовий експерт посилається на п.3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), яким передбачено, що коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, крім об'єктів почеркознавчих досліджень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2017 року провадження у справі № 922/646/17 поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24 травня 2017 р. о 11:30 год.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №6273/6619, суд відхиляє його, приймаючи до уваги те, що за повідомленням сторін та третіх осіб у них відсутній оригінал протоколу №1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська".
В судовому засіданні 24.05.2017 позивач підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, а також в додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із заміною представника відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Як вбачається з матеріалів справи сторонам створені належні умови для надання ними доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів в порядку підготовки справи до розгляду.
Відповідачу було надано достатньо часу для надання необхідних доказів по справі та ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того, заміна представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Треті особи в призначене судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська", затвердженого загальними зборами учасників Товариства 26 грудня 2005 року, а також як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства є: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників був створений Статутний фонд в розмірі 11800,00 грн. Розміри внесків учасників : ОСОБА_3 - 61 % 7198,00 грн., ОСОБА_4 - 20 % 2360,00 грн., ОСОБА_2 - 19 % 2242,00 грн. ( п. 4.5 Статуту).
Отже, ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" з часткою у статутному капіталі 19 %.
Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" 12.01.2015 було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №1 від 12.01.2015 (арк.12, т.2), про нарахування дивідендів за 2014 рік на користь ОСОБА_3 - 4173684,20 грн., на користь ОСОБА_4 - 1368421,00 грн. та на користь ОСОБА_2 1300000,00 грн.
Після сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5% від нарахованої суми загальні збори Товариства вирішили отримати дивіденди за 2014 рік в сумі 6499999,94 грн., розподіливши між учасниками товариства пропорційно їх частки в Статутному фонді, а саме:
- ОСОБА_3 (частка в Статутному фонді 61%) - 3964999,99 грн.;
- ОСОБА_4 (частка в Статутному фонді 20%) - 1299999,95 грн.;
- ОСОБА_2 (частка в Статутному фонді 19%) - 1235000,00 грн.
Також загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" 12.01.2015 було прийнято рішення провести виплату дивідендів до 31.12.2015 року.
Позивачу за 2014 рік виплачено частково дивіденди в сумі 415758,00 грн. з каси підприємства, що підтверджується наступними документами:
- видатковим касовим ордером від 13.02.2015 на суму - 28310,00 грн. (арк.63, т.1);
- видатковим касовим ордером від 25.02.2015 на суму - 28481,00 грн. (арк.64, т.1);
- видатковим касовим ордером від 02.03.2015 на суму - 28481,00 грн. (арк.65, т.1);
- видатковим касовим ордером від 03.03.2015 на суму - 28481,00 грн. (арк.66, т.1);
- видатковим касовим ордером від 05.03.2015 на суму - 13300,00 грн. (арк.67, т.1);
- видатковим касовим ордером від 24.03.2015 на суму - 13300,00 грн. (арк.68, т.1);
- видатковим касовим ордером від 16.03.2015 на суму - 17100,00 грн. (арк.70, т.1);
- видатковим касовим ордером від 08.04.2015 на суму - 17062,00 грн. (арк.71, т.1);
- видатковим касовим ордером від 19.05.2015 на суму - 28481,00 грн. (арк.72, т.1);
- видатковим касовим ордером від 23.07.2015 на суму - 28500,00 грн. (арк.73, т.1);
- видатковим касовим ордером від 24.07.2015 на суму - 19000,00 грн. (арк.74, т.1);
- видатковим касовим ордером від 31.07.2015 на суму - 56981,00 грн. (арк.75, т.1);
- видатковим касовим ордером від 04.08.2015 на суму - 51300,00 грн. (арк.76, т.1);
- видатковим касовим ордером від 04.09.2015 на суму - 56981,00 грн. (арк.77, т.1).
Отже, невиплачена сума дивідендів позивачу за 2014 рік складає 819242,00 грн.
12 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення існуючої заборгованості (арк.12, т.1).
Однак, відповідачем не надано відповідь на вимогу позивача та не сплачено суму заборгованості.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ч.1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Згідно з ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Статтями 116 Цивільного кодексу України та 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника товариства брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Відповідно до п.п. д) ч.5 ст.41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.
Згідно з ч.6 ст. ст.41 Закону України "Про господарські товариства" повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
У п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 господарським судам України роз'яснено, що під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 819242,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При розрахунку інфляційних втрат слід враховувати рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. N 62-97р.
В рекомендаціях Верховного суду України від 03.04.1997р. N 62-97р зазначено, що у випадку коли поверненню підлягає сума, яка складається зі внесків, здійснених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.
Крім того зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховуються на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а з 16 по 31 число то розрахунок починається з наступного місяця
Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати відповідачем дивідендів за 2014 рік, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що розмір 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 26731,98 грн., який розрахований за період з 31.12.2015 по 31.01.2017.
В решті частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 6194,81 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат станом на 31.01.2017 підлягає частковому задоволенню в розмірі 111395,81 грн.
В решті частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 12227,80 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Щодо доводів відповідача, стосовно того, що рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" про порядок розподілу прибутку та спрямування його на виплату дивідендів за 2014 рік не приймалося, а часткова виплата учасникам дивідендів за 2014 рік здійснена помилково, суд зазначає наступне.
Позивачем 29.03.2017 були надані до суду письмові пояснення вх. №10550 до яких було додано, зокрема засвідчену належним чином копію протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" №1 від 12.01.2015, відповідно до якого вбачається, що таке рішення було прийнято та дивіденди мали бути виплачені до 31.12.2015.
Отже, доводи відповідача є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Дане рішення загальних зборів не оскаржене учасниками товариства до суду як це передбачено діючим законодавством.
Крім того, суд також враховує той факт, що відповідачем виконувалось вказане рішення на протязі лютого 2015 року по вересень 2015 року та документального підтвердження щодо факту підробки вказаного документа матеріали справи не містять.
Щодо доводів відповідача, стосовно того, що вказане рішення загальними зборами не приймалось, що також підтверджується доповідною запискою головного бухгалтера підприємства ОСОБА_10, суд відхиляє їх оскільки у доповідній записці головного бухгалтера підприємства ОСОБА_10 зазначено, що в результаті проведення інвентаризації документації підприємства станом на 01.03.2014 виявлена відсутність протоколу зборів засновників товариства про нарахування та виплату дивідендів за 2014 рік, проте як вбачається з матеріалів справи протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" №1 датований 12.01.2015.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 14360,55 грн.
Отже, доводи відповідача є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 97, 98, 140, 143, 145, 509, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтями 167, 173, 193, Господарського кодексу України, статтями 10, 50, 58 Закону України "Про господарські товариства", статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково в сумі 957369,79 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" (64625, Харківська область, Лозівський район, с. Яковлівка, вул. Гагаріна, 69, код ЄДРПОУ 31148788) на користь ОСОБА_2 (64625, Харківська область, Лозівський район, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму дивідендів в розмірі 819242,00 грн., інфляційні втрати в сумі 111395,81 грн., 3% річних в сумі 26731,98 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 14360,55 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Врешті частині позову в сумі 18458,61 грн. - відмовити.
Повне рішення складено 29.05.2017 р.
Суддя І.О. Чистякова