30 травня 2017 року Справа № 910/304/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017
у справі№ 910/304/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доПублічного акціонерного товариства "Платинум банк"
простягнення заборгованості за договором у розмірі 98 440, 25 грн.
ВстановиВ:
Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Документом, що підтверджує сплату судового збору є відповідний документ фінансової установи, що здійснив перерахування коштів до бюджету.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Скаржником у якості доказу сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 910/304/16 Господарського суду міста Києва додано копію платіжного доручення № 7 від 27.02.2017, а не його оригінал, про сплату судового збору в розмірі 1920 грн., що не може вважатись належним доказом сплати судового збору.
Правовий наслідок щодо невиконання вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначений пунктом 4 частини 1 статті 1113 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 910/304/16 Господарського суду міста Києва повернути без розгляду.
Головуючий Л. Рогач
Судді І. Алєєва
Г. Мачульський