"17" травня 2017 р. м. Київ К/800/16718/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, -
У квітні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні контролю за законністю виконавчого провадження у зв'язку із не направленням до прокуратури Одеської області постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2007р. у справі №2-197/03.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2010р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених ОСОБА_6 на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАС України у зв'язку зі смертю позивача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2010р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо виконання частини 6 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні контролю за законністю виконавчого провадження за виконавчим листом №2-197/03 від 16.03.2007р. Приморського районного суду м. Одеси.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2003р. задоволено позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Визнано незаконною бездіяльність прокуратури Одеської області щодо невидачі постанов в порядку статті 97 КПК України та зобов'язано прокуратуру Одеської області видати позивачам постанови в порядку статті 97 КПК України, прийнятими за їх скаргами. (а.с. 60 - 61)
16.04.2007р. державним виконавцем ВПВР ДВС МЮУ відкрито виконавче провадження ВП №3508879 за виконавчим листом №2-197/03, виданого Приморським районним судом м. Одеси 16.03.2007р. у цій справі, та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 23.04.2007р. Вказану постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано на адресу прокуратури Одеської області 16.04.2007р. (а.с. 63, 64)
У зв'язку із невиконанням рішення суду, державним виконавцем ВПВР ДВС МЮУ до прокуратури Одеської області та до Генеральної прокуратури України неодноразово надсилались вимоги щодо виконання рішення суду. (а.с. 65 - 70)
30.07.2008р. прокуратура Одеської області звернулась до ВПВР ДВС МЮУ із вимогою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду, оскільки постанови про відмову в порушенні кримінальної справи направлено позивачам замовним листом від 27.05.2008р. №501 та відповідно до поштового повідомлення №697640 вручено 30.05.2008р. (а.с. 72)
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 29.10.2009р. виконавче провадження ВП №3508879 зупинене у зв'язку із зверненням до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду. (а.с. 85)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Департамент ДВС МЮУ відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є контролюючим органом за здійсненням виконавчих проваджень, державним виконавцем неодноразово направлялись до прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України вимоги щодо виконання рішення суду, а тому в його діях відсутні неправомірні дії, пов'язані із не направленням до прокуратури Одеської області постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження.
Крім того, суд виходив з того, що Департамент ДВС МЮУ неодноразово розглядав звернення позивачів та надавав на них ґрунтовні відповіді за підписом в.о. начальника ВПВР Департаменту ДВС МЮУ та заступника директора Департаменту ДВС МЮУ, а також направляв вимогу щодо виконання рішення суду до прокуратури Одеської області, що свідчить про здійснення контролю за вказаним виконавчим провадженням.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не вірно встановлено предмет позову, а відтак не досліджено і не дано оцінку діям Міністерства юстиції України, саме на яке відповідно до закону покладено контроль за законністю виконавчого провадження, а розгляд звернень і надання відповідей, навіть ґрунтовних, не може свідчити про здійснення такого контролю.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про виконавче провадження» в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010р. №2677-УІ, який набрав чинності 09.03.2011р. і на час виникнення спірних правовідносин не діяв.
В свою чергу відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Статтею 8-1 цього Закону визначено перелік посадових осіб , які мають право проводити перевірку виконавчого провадження.
Зокрема, перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби.
При цьому, безпосередньо Міністерство юстиції України і його посадові особи такими повноваженнями не наділені.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2013р. у даній справі скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2010р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець