30 травня 2017 року Київ К/800/16832/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на землю
встановив:
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право власності на землю.
У цій справі ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові
рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що спір, за вирішенням якого позивачі звернулися до суду, не має ознак публічно-правового спору, а отже, не підлягає вирішенню у порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Така правова позиція судів є правильною.
Як видно з матеріалів касаційної скарги та доданих до неї копій оскаржуваних судових рішень предметом спору у цій справі є правомірність рішення органу місцевого самоврядування та дійсність державного акту на право власності на землю, виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке також оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 17 цього ж Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Також, згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Рішення органу місцевого самоврядування, яке оскаржується, за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а актом індивідуальної дії одноразового застосування, за приписами якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктами цих правовідносин певних суб'єктивних
прав та охоронюваних законом інтересів. Цей акт вичерпав свою дію фактом його виконання, зокрема - виданням на його підставі держаного акту на право власності на землю.
Отже, даний спір з урахуванням того, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування видано державний акт на право власності за землю, втратив публічно-правовий характер, а тому дана справа не підлягає вирішенню у відповідності з Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того державний акт на право власності на земельну ділянку не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, й у частині про визнання недійсним акту на право власності на землю спір не може бути вирішений у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки касатор не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право власності на землю.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного суду України С.А. Горбатюк