17 травня 2017 року м. Київ К/800/14349/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного від 19.02.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про проходження публічної служби,-
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - а.с. 135) про визнання дій тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на нього 27.07.2012р. дисциплінарного стягнення у вигляді догани протиправними, визнання протиправним та скасування пункту 8 наказу №311 від 27.07.2012р.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного від 19.02.2013р., позов задоволено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України одним із стягнень, які можуть бути накладені на старшого офіцера, є догана.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Відповідно до статті 72 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення виховної роботи; за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу військової частини; за гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України з 1983 року та з червня 1997 року перебуває на посаді заступника командира полку з виховної роботи у військовій частині НОМЕР_2 м. Шепетівка Хмельницької області.
Пунктом 8 наказу тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2012р. № 311 за порушення вимог статей 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо проведення конкретних заходів по зміцненню військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, не здійснення безпосередньої організації і проведення виховної роботи, заходів по забезпеченню високого морально-психологічного стану особового складу позивачу оголошено догану (а.с. 28-32).
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стали матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_2 по факту тимчасового затримання працівниками міліції 19.07.2012р. солдата ОСОБА_3 , з приводу участі у скоєнні злочину, передбаченого статтею 128 КК України, які були надіслані 23.07.2012р. на адресу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 106-134).
На виконання вимог тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 , після вивчення матеріалів вищезазначеного службового розслідування, заступником командира військової частини НОМЕР_1 з виховної та соціально-психологічної роботи - начальником відділу полковником ОСОБА_4 було складено рапорт на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 , в якому, серед іншого, зроблено висновок, що позивач порушив статті 72,73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо безпосередньої організації та проведення виховної роботи, заходів по забезпеченню високого морально-психологічного стану особового складу, забезпечення проведення конкретних заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, що вимагає звернути на це його увагу (а.с. 72-74).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що процесуальне рішення за наслідками розслідування кримінальної справи порушеної відносно солдата ОСОБА_3 ні на час винесення оскаржуваного наказу №311, ні на час вирішення спору судом, не прийнято та його вину у вчиненні правопорушення не встановлено. Розслідування у кримінальній справі порушені по факту нанесення тілесних ушкоджень триває, а солдат військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 станом на 13.09.2012р. має статус свідка, а відтак, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є передчасним.
Крім того, суди виходили з того, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2012р. №280 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани скасовано постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. в справі №2а/1770/3272/2012, а тому неналежне виконання посадових обов'язків позивачем не носить систематичний характер.
Також суди виходили з того, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2012р. №311, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, до його відома не доведено. Перед прийняттям рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та обрання його виду бесіда з ним не проводилась та не враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня його поведінка, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, що свідчить про порушення вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України України
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт порушення позивачем вимог статей 72-73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не знайшов свого підтвердження, доказів наявності причинного зв'язку між вчиненням злочину іншим військовослужбовцем і діями позивача не надано, а саме по собі вчинення злочину не може свідчити про порушення позивачем як службовою особою військової частини вимог Статуту.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного від 19.02.2013р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець