30 травня 2017 року м. Київ К/800/14852/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 5 травня 2017 року касаційна скарга Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області через її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.
Зазначена ухвала від 5 травня 2017 року була отримана скаржником 13 травня 2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102700859791.
Скаржник 16 травня 2017 року подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Положеннями частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені у клопотанні відповідача доводи не свідчать про такий майновий стан Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24 грудня 2015 року у справі № 477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15, в ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в ухвалі від 25 січня 2017 року у справі № 722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у справі № 826/25559/15.
Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Таким чином, суддя-доповідач вважає що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, скаржник недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 5 травня 2017 року не усунув, а саме:
- не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі.
Враховуючи викладене касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги - відмовити.
Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, з доданими до неї матеріалами, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер