24 травня 2017 року м. Київ К/800/15172/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження,-
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про скасування розпорядження від 10.07.2012р. №500 в частині прийнятого рішення щодо позивача та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про продовження дії Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, від 31.05.2012р. та доданий до неї пакет документів, а також клопотання про продовження строку подання документів від 31.05.2012р. та додані до нього документи, щодо продовження строків дії Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ серії НОМЕР_1
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.07.2012р. №500 відносно прийнятого рішення, щодо аудитора позивача про виключення з реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторській перевірки фінансових установ.
Зобов'язано відповідача розглянути заяву аудитора позивача про продовження дії Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ від 31.05.2012р. та доданий до неї пакет документів, а також клопотання про продовження строку подання документів від 31.05.2012р., щодо продовження строків дії Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ серії НОМЕР_1
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 Розділу IV Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, затв. розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19.02.2004р. №86, чинного на час виникнення спірних правовідносин, для продовження строку дії Свідоцтва аудитор надає: заяву про продовження строку дії свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ; копію сертифіката аудитора, засвідчену в установленому законодавством порядку; оригінал Свідоцтва.
Вказані документи надаються протягом місяця з дати закінчення строку дії Свідоцтва.
У разі недотримання вимог пункту 4.2 аудитор виключається з Реєстру в порядку, передбаченому Розділом VII.
Згідно пункту 7.1 Розділу VII цього Порядку підставами для прийняття рішення Держфінпослуг про виключення аудитора з Реєстру та анулювання Свідоцтва є: заява аудитора; виявлення Держфінпослуг фактів недостовірності звітності фінансових установ, що підтверджена аудиторським висновком; надання недостовірної інформації в документах аудитора, що надані до Держфінпослуг, яка стала відома Держфінпослуг після внесення аудитора до Реєстру; ненадання аудитором необхідних документів для продовження строку дії Свідоцтва в термін, визначений пунктом 4.2 цього Порядку; втрата чинності сертифіката аудитора.
В ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2007р. №176/10 позивачу присвоєно кваліфікацію аудитора та видано Сертифікат аудитора НОМЕР_2 з терміном дії до 26.04.2012р.
05.05.2010р. позивачу видано Свідоцтво серії НОМЕР_3 терміном дії з 05.05.2010р. по 26.04.2012р.
У зв'язку із закінченням терміну дії Сертифікату аудитора та Свідоцтва, позивач звернулась із вимогою про продовження терміну їх дії.
Рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2012р. №249/3 продовжено термін дії Сертифіката аудитора позивача НОМЕР_2 від 26.04.2007р. до 26.04.2017р.
Згідно довідки уповноваженого представника Аудиторської палати України в Харківській області Табачковської М.О. від 31.05.2012р. №31-2/05-12 сертифікат аудитора отримано довіреною особою позивача 30.05.2012р.
31.05.2012р. позивачем направлено відповідачу заяву та необхідні документи про продовження строку дії Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ серії НОМЕР_3 від 26.04.2007р.
У поданому до відповідача клопотанні про подовження строку подання документів від 31.05.2012р., яке надійшло на адресу Національної комісії 01.06.2012р., позивач просила продовжити їй встановлений пунктом 4.2 Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ від 19.02.2004р. №86 місячний строк подання документів для продовження строку дії Свідоцтва серії НОМЕР_3 від 26.04.2007р., оскільки Сертифікат аудитора вона отримала лише 30.05.2012р.
Розпорядженням Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.07.2012р. №500 за результатами розгляду заяви про продовження строку дії Свідоцтва серії НОМЕР_3 від 26.04.2007р., виключено позивача з реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, у зв'язку із порушенням встановленого Порядком від 19.02.2004р. №86 строку надання документів для продовження терміну дії цього Свідоцтва про внесення до реєстру та постановлено анулювати Свідоцтво. (а.с. 10)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку від 19.02.2004р. №86 позивач повинна була надати визначені Розділом IV документи протягом місяця з дня закінчення строку дії Свідоцтва серії НОМЕР_3 від 26.04.2007р., тобто до 26.05.2012р. Крім того, оскільки позивачу рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2012р. №249/3 продовжено термін дії сертифікату аудитора, вона мала можливість звернутися до відповідача для подачі документів на продовження строку дії Свідоцтва до 26.05.2012р., проте ні у клопотанні про продовження строку подання документів від 31.05.2012р., ні до суду позивач не надала аргументованих пояснень та доказів щодо пропуску цього строку з поважних та незалежних від неї причин.
Також суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо того, які дії вживалися нею протягом місяця для отримання сертифіката у Аудиторській палаті України та своєчасного пред'явлення його до відповідача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не враховано, що довірена особа позивача отримала сертифікат в офісі уповноваженого представника Аудиторської палати України в Харківській області лише 30.05.2012р.
Крім того, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про прийняте рішення від 26.04.2012р. про продовження строку чинності сертифікату аудитора позивача.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи відповідачем доказів повідомлення позивача про рішення щодо продовження строку дії сертифікату не надано, судами встановлено факт отримання позивачем сертифікату вже після закінчення строку на подання документів для продовження дії Свідоцтва, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Крім того, судами встановлено, що приймаючи оскаржуване розпорядження про виключення позивача з числа аудиторів відповідачем не було дано оцінку обставинам, на які посилалась позивач в обґрунтування клопотання про продовження строку подання документів для продовження строку дії Свідоцтва.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець