24 травня 2017 року м. Київ К/800/5725/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі №686/22886/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату пенсії, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому просила: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 виплатити пенсію за віком за період з 1 березня 2010 року по 30 вересня 2015 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 1 березня 2010 року по 30 вересня 2015 року обчислену відповідно до статей 27 і 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії за віком за період з 1 березня 2010 року по 30 вересня 2015 року є протиправними та такими, що грубо порушують її права.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позовні вимоги залишені без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером (встановлена інвалідність ІІ групи довічно). У 2009 році разом із сім'єю переїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, і на момент переїзду їй після виплати пенсії за шість місяців припинили виплачувати Українську пенсію.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 4 грудня 2015 року позивачу поновлена виплата пенсії за віком з 07.10.2015 року.
Позивач 05.10.2016 року звернулася до відповідача із заявою про виплату їй пенсії за період з 01.03.2010 по 30.09.2015 року, що не виплачувався.
Листом відповідача від 20.10.2016 року № 780/л-12 позивачу відмовлено у зазначеній виплаті.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом без наявності поважних на те підстав.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку поважними, про що постановляється ухвала.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 у листопаді 2015р. зверталась до суду з аналогічним позовом про поновлення виплати їй пенсії та просила поновити виплату пенсії за період з 7 жовтня 2015р., визнаючи дії Пенсійного воду України у м.Хмельницькому протиправними. Позов був задоволений та поновлена виплата пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2015р.
Позивач вважає, що строків звернення до адміністративного суду не пропустила, оскільки, про порушення своїх прав дізналась лише у жовтні 2016р., коли звернулась із заявою про поновлення своїх прав з 01.03.2010р. по 30.09.2015р. та листом від 20.10.2016р. їй було відмовлено.
Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій вказані підстави не підтверджені належними доказами, та не свідчать про існування обставин, що унеможливлювали звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк, оскільки, як вбачається із встановлених у справі обставин, позивач звертався до відповідача 20.09.2015р. із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності з часу припинення такої виплати, у задоволенні якій відповідачем листом від 16.10.2015р. їй було відмовлено, при цьому позивач звернувшись до суду в листопаді 2015р. обрала спосіб поновлення порушених прав про зобов'язання виплати такої пенсії лише з 07.10.2015р.
Тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були вчинені на момент початку перебігу відповідного строку.
Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалась на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізовано право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали подання позову у встановлений законом строк.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: